Натан Фаррагут Твайнінг Nathan Farragut Twining
Народження	11 жовтня 1897(1897-10-11) Монро, Ґрін, Вісконсин
Смерть	29 березня 1982(1982-03-29) (84 роки) Лекланд, Сан-Антоніо
Поховання	Арлінгтонський національний цвинтар
Країна	США
Приналежність	ВПС армії США Повітряні сили США
Рід військ	піхота винищувальна/бомбардувальна авіація
Освіта	Військова академія США Піхотна школа армії США Командно-штабний коледж армії США
Роки служби	1915–1960
Звання	Генерал
Командування	Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США начальник штабу Повітряних сил США Заступник начальника штабу Повітряних сил США 20-та повітряна армія 13-та повітряна армія 15-та повітряна армія
Війни / битви	Мексиканська експедиція Друга світова війна
Відносини	Мерріл Беріл Твайнінг (брат) Натан Крук Твайнінг (дядько)
Нагороди
Натан Фаррагут Твайнінг у Вікісховищі

Натан Фаррагут Твайнінг (англ. Nathan Farragut Twining; нар. 11 жовтня 1897, Монро, Грін, Вісконсин — пом. 29 березня 1982, Лекланд, Сан-Антоніо) — американський воєначальник, генерал Повітряних сил США (1953), 3-й Голова Об'єднаного комітету начальників штабів США (1957—1960), 3-й начальник штабу Повітряних сил США (1953-1957), 3-й заступник начальника штабу Повітряних сил США (1950-1953). Учасник Другої світової війни.

Натан Фаррагут Твайнінг народився 11 жовтня 1897 у невеликому містечку Монро в окрузі Грін, штату Вісконсин в з діда-прадіда родині; його предки служили в армії та на флоті американських колоній ще за часів франко-індіанської війни. У 1913 році сім'я Твайнінгів переїхала до Лейк Освего в штаті Орегон.

У червні 1916 року юний Натан вступив до лав Національної гвардії штату Орегон, де служив у роті «H» 3-го Орегонського піхотного полку; зокрема був відряджений до складу експедиційних сил на мексиканський кордон. У березні 1917 року він підвищений до сержанта, а через місяць до першого сержанта. У травні 1917 року Натан поступив до Військової академії США, навчання в якій скоротили через війну до двох років. Навчання Твайнінг успішно закінчив у листопаді 1918 буквально за декілька днів до завершення Великої війни у званні другого лейтенанта піхоти й залишився на командній посаді кадетів до червня 1919 року.

У липні 1919 року він прибув до американських окупаційних військ у Німеччину на посаду наземного спостерігача, відвідав Бельгію, Францію, Італію. У вересні 1919 року прийнятий на навчання до піхотної школи у Форт Беннінг, Джорджія. Згодом перевівся до Авіаційної служби армії. Після повернення до Сполучених Штатів він літав протягом 15 років літаками-винищувачами в різних авіаційних частинах у Техасі, Луїзіані, Гаваях, навчався у Командно-штабному коледжі армії. У серпні 1940 року полковник Н.Твайнінг був призначений до Командування Повітряних сил армії США у Вашингтоні на посаду помічника управління інспекції. Згодом займав декілька керівних штабних посад.

Невдовзі після початку Другої світової війни у Європі, Твайнінг отримав призначення до оперативного управління командування повітряних сил армії; у 1942 його призначають начальником штабу усіх військово-повітряних сил союзників на Південно-Тихоокеанському театрі війни. В січні 1943 він отримав звання генерал-майора й прийняв під своє командування 13-у повітряну армію. 1 лютого 1943 ВМС організували пошуково-рятувальну операцію з розшуку літака свого командувача, який разом з 14 іншими офіцерами зник у районі Нових Гебрідських островів під час перельоту з Гуадалканалу до Еспіріту-Санто й провели 6 діб у рятувальних човнах.

У листопаді того ж року — прийняв 15-у повітряну армії від генерала Джіммі Дуліттла на Італійському театрі війни. По завершенню воєнних дій у Європі, його повернули на Тихий океан, де він на нетривалий час очолив 20-у повітряну армію, на озброєнні якої перебували бомбардувальники B-29, котрі виконували завдання з бомбардування Японських островів.

20 жовтня 1945 року генерал Твайнінг особисто вів групу з трьох стратегічних бомбардувальників B-29 за маршрутом Гуам-Вашингтон через Індію та Німеччину; літаки пролетіли 13 167 миль за 59 годин 30 хвилин. Після повернення до Штатів його призначають командувачем Матеріального командування ПС^[en], а з 1947 року він очолив Повітряне командування на Алясці^[en].

У тому ж році, його призначили провести розслідування випадків появи НЛО, котрі почастішали останнім часом і він порекомендував розпочати офіційне дослідження феномену; як наслідок був започаткований проект «Знак»^[en]. Існують здогади, що продовжують збуджувати спільноту та прихильників теорії змови, що генерал Твайнінг уходив до складу найпотаємнішої групи, так званої групи «Маджестік»-12, яка за наказом Президента Трумена вивчала інопланетний космічний корабель.

Через три роки генерал-лейтенант Н.Твайнінг планував до звільнення у відставку, коли несподівано помер від серцевого нападу заступник начальника штабу Повітряних сил США генерал М'юр Фейрчайлд і його призначили на вакантну посаду.

У 1953 році, після звільнення генерала В. Гойта, Натана Твайнінга обрано кандидатом на посаду очільника Повітряних сил країни; за час його перебування в посаді сталося безліч подій та модернізацій, які перетворили Повітряні сили США на потужний конгломерат сил Сполучених Штатів, зокрема він був ярим апологетом стратегії масивного застосування авіаційної моці для удару у відповідь на загрозу з боку Радянського Союзу.

В 1957 році указом Президента Ейзенхауера генерала призначено головою Об'єднаного комітету начальників штабів.

29 березня 1982 року Натан Фаррагут Твайнінг помер на військово-повітряній базі Лекланд у Техасі та був похований з усіма військовими почестями на Арлінгтонському національному кладовищі.

• Річард Маєрс
• Денніс Реймер
• Марк Велш
• Девід Чарльз Джонс
• Кертіс Лемей
• Філіп Брідлав

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Натан Фаррагут Твайнінг

• Nathan Farragut Twining [Архівовано 20 березня 2016 у Wayback Machine.](англ.)
• GENERAL NATHAN F. TWINING(англ.)

Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Geni.com · WikiTree
Література та бібліографія	Open Library · Архів преси XX століття
Тематичні сайти	SNAC · Архів Єльського університету
Словники та енциклопедії	Encyclopædia Britannica
Довідкові видання	Google Arts & Culture · Munzinger IBA · NNDB · SNAC
Нормативний контроль	FAST: 315606 · Freebase: /m/036dbs · GND: 1304517454 · GTAA: 160114 · ISNI: 0000000045254574 · J9U: 987007273860705171 · LCCN: n93005503 · NLI: 000508975 · NUKAT: n2016000291 · SUDOC: 244231869 · VIAF: 6600025