Народний дім
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Наро́дний дім — приміщення для організації культурно-просвітницької діяльності, збудований здебільшого на кошти громад, меценатів і спонсорів, товариства (наприклад «Просвіта» в Галичині).
Народні доми діяли в селах і містах Галичини від 2-ї половини 19 ст. При народному домі як правило працювали бібліотеки й читальні, аматорські художні колективи, зокрема драматичні та хорові, подекуди духові оркестри. До 1939 у багатонаціональній Галичині народні доми були центрами збереження національної ідентичності української культури і будувалися на народні гроші.
За радянської влади народні доми було заборонено. Їх функцію виконували клуби та будинки культури. Від 1991 почалося перейменування клубів, Будинків культури на народні доми, це є загальною тенденцію для всієї Галичини (сучасні Івано-Франківська, Львівська і Тернопільська області).
Нині це часто пам'ятки архітектури. Так, приміром, на Тернопільщині збережено понад 250 приміщень народних домів, збудованих до 1939.
В Австралії народні доми використовуються як осередки громадсько-культурного життя українців Австралії. Вони були створені і проваджені за зразком з українських земель, головно народних домів товариства «Просвіта» в Галичині. В Австралії від 1948 року вже початки організованого життя вимагали приміщень для ведення різноманітної культурно-освітньої і мистецької праці новоприбулих іммігрантів. На перших порах використовувалися винайманні залі римо-католицьких шкіл та харитативних організацій. Де були матеріальні можливості, українці купували бодай невеликі будинки та їх переобладнували для товариських зустрічей, проб хору, суботніх шкіл, а в деяких споруджували сцени для концертів і виступів театр, груп. Згодом самі будували для цього окремі доми чи ґрунтовно перебудовували закуплені будинки; деякі з них були репрезентативними.[1]
Функції народного дому виконують і деякі церковні осередки, а також будинки окремих організацій. В більшості народні доми є тепер товарисько-розвагові клюби, де іноді продають їжу і напої.[1]
-
Народний дім, Коломия -
Український народний дім, Перемишль -
Український народний дім, Чернівці -
Народний дім, Кам'янка-Бузька -
Народний дім імені Володимира Короленка в Полтаві -
Народний дім «Просвіта», Броди -
-
Народний дім і книгозбірня, Шепарівці -
Народний дім, Перша дільниця -
-
Народний дім, Судова Вишня -
-
-
![Народний дім «Bow Hill[en]», Мерсер (округ, Нью-Джерсі)](https://upload.wikimedia.org/wikipedia/commons/thumb/5/53/Bow_Hill_Trenton.JPG/120px-Bow_Hill_Trenton.JPG)
Народний дім «Bow Hill[en]», Мерсер (округ, Нью-Джерсі) -
-
Народний дім, Радехів
_02.jpg)
![Народний дім «Bow Hill[en]», Мерсер (округ, Нью-Джерсі)](/uk/%D0%A4%D0%B0%D0%B9%D0%BB:Bow_Hill_Trenton.JPG)
.jpg)
- Народний Дім у Львові
- Український «Народний дім» у Перемишлі
- Народний дім імені Володимира Короленка у Полтаві
- Народний дім (Стрий)
- Народний дім (Винники)
- ↑ а б Глуханич А. «Народні доми» // Українці Австралії : енциклопедичний довідник / за ред. В. Шумського, М. Шумського та ін. — Сідней : «Вільна думка» і Товариство Збереження Української Спадщини в Австралії, 2001. — 673 с. — ISBN 0-908168-11-X.
- М. Клим'юк. Народні доми // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 606. — ISBN 966-528-199-2.
- Народний дім, будинок // Українська музична енциклопедія. Т. 4: [Н – О] / Гол. редкол. Г. Скрипник. — Київ : ІМФЕ НАНУ, 2016. — С. 37-41.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
