Надзвичайний і Повноважний Посол
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Надзвича́йний і Повнова́жний Посо́л (англ. ambassador extraordinary and plenipotentiary, нім. außerordentlicher und bevollmächtigter Botschafter, фр. ambassadeur extraordinaire et plénipotentiaire) — найвищий дипломатичний ранг який може мати посол-дипломат, або керівник дипломатичної установи у багатьох країнах світу.
В Україні посада-звання надзвичайного і повноважного посла прирівнюється до державного службовця першого рангу[1] і регулюється Законом України від 28 листопада 2002 року Верховної Ради України «Про дипломатичну службу»[2].
Сучасне повне найменування посла — «надзвичайний і повноважний» — стало вживатися з другої половини XVII ст. До цього у постійно акредитованих повноважних послів виникали проблеми у протокольному старшинстві з надзвичайними послами, які виконували спеціальні доручення тимчасово (коронація, важливі переговори та інше). Ці посли вимагали особливих почестей та перших місць, порівняно з послом, який перебував у країні постійно. Тому у вірчих грамотах постійних (повноважних) послів почали додавати слово «надзвичайний», тим самим у протокольному плані вони зрівнялися з послами надзвичайними.
Надзвичайні та Повноважні посли призначаються[де?] Главою держави за поданням керівника відомства у закордонних справах.[джерело?]
Надзвичайний та Повноважний Посол України призначається на посаду та звільняється з посади Президентом України за поданням Міністра закордонних справ України.
Укази Президента України з цих питань скріплюються підписами Прем'єр-міністра України та Міністра закордонних справ України[2].
Одночасно з призначенням на посаду, послу встановлюється відповідний його посаді дипломатичний ранг, який зберігається за ним довічно. Обов'язки та права Надзвичайного і Повноважного посла України чітко регламентуються Законом України «Про дипломатичну службу».
У низці випадків, звання Надзвичайного і Повноважного посла може присвоюватися керівнику дипломатичної установи-підрозділу в Україні, або керівнику вищого навчального закладу дипломатичного спрямування. Звання зберігається за особою довічно.
- Надзвичайний і Повноважний Посол (Україна)
- Дипломат
- Надзвичайні і Повноважні Посли України в країнах Європи
- Посол
- Дипломатичний ранг
- Дипломатичний протокол
- Український дипломатичний корпус
- Список дипломатичних місій в Україні
- Сагайдак О. П. Дипломатичний протокол та етикет. Підручник. — К.: Знання, 2010—398 c.
- ↑ http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/253-15 [Архівовано 7 березня 2014 у Wayback Machine.] Верховна Рада України: Закон України Про дипломатичні ранги України
- ↑ а б http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2728-14 [Архівовано 10 серпня 2012 у Wayback Machine.] Закон України Про дипломатичну службу
- Надзвичайний і повноважний посол // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2002. — Т. 4 : Н — П. — 720 с. — ISBN 966-7492-04-4.
- http://rada.gov.ua/ Офіційний сайт Верховної Ради України
- http://www.mfa.gov.ua/ Офіційний сайт Міністерства Закордонних Справ України
| Основні поняття | |
|---|---|
| Установи | |
| Ранги | |
| Посади | |
| Право | |
| Документація | |
| Інше | Дипломатичний протокол • Посередництво • Держава-покровителька • Дипломатія ad hoc • Дипломатична розвідка • Демарш • Недружній акт • Репресалії • Превентивна дипломатія • Дипломатія канонерок • Воєнна дипломатія • Мегафонна дипломатія • Енергетична дипломатія • Політика умиротворення • Вакцинальна дипломатія |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
