Міхаель Венінгер
нім. Michael Heinrich Weninger
Народився	18 лютого 1951(1951-02-18) (73 роки) Вінер-Нойштадт, Австрія
Громадянство	Австрія
Національність	австрієць
Діяльність	Дипломат
Галузь	богослів'я[1], дипломатія[1] і Q11773928?[1]
Відомий завдяки	богослов, дипломат
Alma mater	Дипломатична академія у Відні курси Міжнародних відносин у Парижі
Знання мов	німецька[1]
Посада	Надзвичайний і Повноважний посол Австрії в Україні
Термін	1991-1992
Попередник	Карл Фюрстенберг
Наступник	Георг Вайс
Конфесія	католик

Міхаель Венінгер (нім. Michael Heinrich Weninger, нар. 18 лютого 1951, Вінер-Нойштадт, Австрія) — австрійський дипломат. Генеральний консул Австрії в Києві. Перший Надзвичайний і Повноважний Посол Австрійської Республіки в Україні. Віце-президент Міжнародної асоціації україністів, радник Президента Єврокомісії.

Народився 18 лютого 1951 року в місті Вінер-Нойштадт у Австрії.

Вивчав філософію і богослов'я в Інсбруці і Відні. Закінчив Дипломатичну академію у Відні, курси Міжнародних відносин у Парижі (ENA) і Мадриді (Escuola Diplomatica).

Працював у австрійських посольствах у Москві, Мадриді, Варшаві.

З 10.12.1991 очолив Генеральне консульство Австрії в Києві.

24 січня 1992 року підписав у Києві протокол про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Австрійською Республікою.^[2]

З 1993 по 1997 рр. — посол Австрії в Белграді.

З 1997 по 2001 рр. — працював у Міністерстві закордонних справ Австрії.

У 2001 році посол у Брюсселі і австрійський член Політичних радників Європейської комісії при Жозе Мануель Баррозу і відповідав за діалог з релігіями і церквами, а також зовнішню політику по відношенню до сусідів, країн-кандидатів та країн Південно-Східної Європи.

У 2004 році очолив відділ наукової співпраці та діалогу між культурами і релігіями в Федеральному міністерстві з європейського та міжнародного співробітництва у Відні.

З березня 2001 року політичний радник Президента Європейської Комісії.

24 червня 2011 року після смерті дружини, був висвячений на священика у соборі Святого Стефана.

26 червня 2011 року він провів свою першу месу в парафії церкви святої Анни — Баумгартен в 14-му район Відня. Його девіз: «Господь мій світ і мій порятунок» (Пс. 27:1). Він став першим послом в історії Австрії, який був висвячений у сан священика. Він був священиком в приході Голгофи Hernals, а також учасником конференції австрійських єпископів, у тому числі як агент для контактів зі світовими релігіями. Папа Бенедикт XVI призначив Міхаеля Венінгера у листопаді 2012 до Папської ради з міжрелігійного діалогу. Він несе відповідальність за діалог з ісламом в Європі та Центральній Азії.

1. Агстнер Р. Про цісарів, консулів і купців — Австрія і Україна 1785—2010. — Wien-Berlin: Lit Verlag GmbH&Co.KG,2011.-409c.
2. Українсько-австрійські зустрічі [Текст] = Osterreichisch-Ukrainische Begegnungen / А. Каппелер, М. Венінгер, В. Огризко [et al.]. — Львів: ВНТЛ-Класика, 2011. — 347 с. — Текст укр., нім. мовами. — ISBN 966-8849-46-9 : 45.00.

• Посольство Австрії в Україні

• В Українському католицькому університеті вперше в Україні вивчатимуть політичне богослов'я [Архівовано 13 лютого 2013 у Wayback Machine.]
• Publikationsliste (Uni Graz) [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
• «Die EU — der Dialog mit den Religionen und Kirchen» [Архівовано 5 березня 2016 у Wayback Machine.] (2003)

п о р Українсько-австрійські відносини
Населення	Австрійці в Україні • Українці в Австрії
Посли Австрії в Україні	Вальтер Ріттер Прінціг фон Гервальт (1917—1918) т.п. • Йоганн Форгач (1917—1918) • Карл Фюрстенберг (1918) т.п. • Міхаель Венінгер (1991—1992) • Георг Вайс (1992—1997) • Фаб'ян Клаус (1997—2001) • Міхаель Міісс (2001—2006) • Маркус Вукетіч (2006—2010) • Вольф Дітріх Хайм (2010—2014) • Герміне Поппеллер (2014—2019) • Гернот Пфандлер (2019—2023) • Арад Бенкьо (2023—)
Посли України в Австрії	Яковлів Андрій Іванович (1918) • Липинський В'ячеслав Казимирович (1918—1919) • Сидоренко Григорій Микитович (1919—1921) • Залізняк Микола Кіндратович (1921) • Коцюбинський Юрій Михайлович (1921—1922), повноважний представник • Бесєдовський Григорій Зіновійович (1922), повірений у справах • Богомолов Дмитро Васильович (1922—1923), 1-й секретар • Костенко Юрій Васильович (1992—1994) • Макаревич Микола Петрович (1994—1999) • Огризко Володимир Станіславович (1999—2004) • Полурез Юрій Володимирович (2004—2005) • Єльченко Володимир Юрійович (2005—2007) • Костюк Вадим Валентинович (2007—2008) т.п. • Чорнобривко Євген Миколайович (2008—2010) • Березний Андрій Вікторович (2010—2014) • Щерба Олександр Васильович (2014—2021) • Химинець Василь Васильович (2021—)