Мізюринці
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| село Мізюринці | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Тернопільська область |
| Район | Кременецький район |
| Громада | Великодедеркальська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA61020030080049836 |
| Облікова картка | Мізюринці |
| Основні дані | |
| Засноване | 1637 |
| Перша згадка | 1637 (387 років)[1] |
| Населення | 348 |
| Територія | 1.712 км² |
| Густота населення | 203.27 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 47155 |
| Телефонний код | +380 3558 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°59′02″ пн. ш. 26°05′20″ сх. д. / 49.98389° пн. ш. 26.08889° сх. д.Координати: 49°59′02″ пн. ш. 26°05′20″ сх. д. / 49.98389° пн. ш. 26.08889° сх. д. |
| Водойми | річка Безіменна |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 47144, Тернопільська обл, Кременецький р-н, с. Великі Дедеркали, вул. Садова, 1. |
| Карта | |
  Мізюринці | |
 Мізюринці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Мізю́ринці — село в Україні, у Великодедеркальській сільській громаді Кременецького району Тернопільської області.
Від вересня 2015 року ввійшло у склад Великодедеркальської сільської громади. Розташоване на сході району[2].
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Великодедеркальської сільської громади.[3]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[4]:
| Мова | Кількість | Відсоток |
|---|---|---|
| українська | 344 | 98.85% |
| російська | 4 | 1.15% |
| Усього | 348 | 100% |
На південно-східній околиці села бере початок річка Безіменна.
- церква апостола Іоана Боголослова (ПЦУ, 1910, дерев’яна).
Пам'ятка монументального мистецтва місцевого значення.
Встановлений 1987 р. Скульптор – І. Мулярчук.
Погруддя, постамент – бетон.
Погруддя – 0,9 м, постамент – 1,8 м.[5][6]
- Лавренюк Венедикт Антонович (1933—2006) — український етнограф, краєзнавець і музеєзнавець, багаторічний директор Тернопільського обласного краєзнавчого музею, перший голова Тернопільської обласної організації Всеукраїнської спілки краєзнавців.
Марчук Сергій (1967-2022) — учасник російсько-української війни, український військовик.[7]
-
Дорожній знак при в'їзді в село -
Пам'ятник Тарасові Шевченку -
Фельдшерсько-акушерський пункт -
Крамниця -
Автобусна зупинка -
Пам'ятний хрест -
Сільський краєвид
- ↑ Мізюринці. Архів оригіналу за 16 вересня 2018. Процитовано 16 вересня 2018.
- ↑ Мізюринці. www.castles.com.ua (англ.). Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 7 жовтня 2017.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ У камені, бронзі, граніті (ілюстрований альманах). — Тернопіль: ТзОВ «Терно-граф», 2014. — С. 124. : іл. — ISBN 978-966-457-202-3
- ↑ Розпорядження голови Тернопільської ОДА від 26 травня 1997 року № 209.
- ↑ Справжній патріот, вірний син України: на війні загинув Сергій Марчук - 20 хвилин. te.20minut.ua (укр.). Процитовано 24 серпня 2022.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
