МіГ-29МУ1
Тип	багатоцільовий винищувач
Розробник	«ЛДАРЗ»
Виробник	«ЛДАРЗ»
Початок експлуатації	з 2011 року
Статус	експлуатується
Основні експлуатанти	Повітряні сили
Виготовлено	16
Вартість одиниці	100 млн ₴ (2021)
Базова модель	МіГ-29 (9-13)
Варіанти	МіГ-29МУ2

МіГ-29МУ1 або Мікоян і Гуревич-29 модернізація українська 1 (за класифікацією НАТО — Fulcrum, укр. Важіль) — український варіант модернізації радянського, одномісного, багатоцільового винищувача 4-го покоління МіГ-29, розроблений в кінці 2000-х років.

На 20 % збільшена дальність виявлення повітряних цілей (до 100 км в передній півсфері і до 45 км — в задній). Озброюється ракетами Р-27ЕР1 і Р-27ЕТ1, що випускаються українською ДАХК «Артем» (із дальністю пуску до 95 км).

У 2005–2007 роках зі складу Збройних сил України в Азербайджан продали 12 винищувачів МіГ-29 і два навчально-бойових МіГ-29УБ, які перед продажем пройшли капітальний ремонт і модернізацію на Львівському авіаремонтному заводі (ЛДАРЗ). В ході виконання цього контракту був відпрацьований «пілотний» проект модернізації українського парку МіГ-29, в якому крім Львівського авіаремонтного заводу брали участь підприємства «Оризон-Навігація» і ЗАТ «Фазотрон-Україна», задіяна в модернізації бортова РЛС (під час робіт була збільшена дальність виявлення і супроводу цілі за рахунок поновлення елементної бази). За підсумками виконання контракту Міністерство оборони України ухвалило рішення призначити Львівський АРЗ головним підприємством з модернізації українських МіГ-29^[1].

28 лютого 2007 року тогочасний міністр оборони України А. С. Гриценко повідомив про виділення зі спеціальних фондів міністерства і державного бюджету України 7,7 млн. гривень на завершення робіт з розробки модернізованого варіанту МіГ-29. Як повідомив в інтерв’ю командувач Повітряними силами ЗСУ Анатолій Торопчин, модернізація літаків МіГ-29 повинна дозволити продовжити термін їхньої служби до 35–40 років з моменту випуску, а двигунів — до 20 років, що мало забезпечити можливість експлуатації модернізованих літаків ще на 15–16 років^[2][3].

Оскільки в цей період часу військово-політичне керівництво України ще не визначилося зі змістом військової доктрини і країна зберігала «позаблоковий» статус, а фінансування Збройних сил було обмеженим, тож було ухвалено рішення про «малу програму модернізації» винищувачів МіГ-29 (9-13) до рівня МіГ-29МУ1 (який повинен був стати проміжним етапом до перспективного модернізованого варіанту МіГ-29МУ2)^[3][4].

У 2009 році завод освоїв модернізацію МіГ-29 до рівня МіГ-29МУ1 і почав модернізацію перших винищувачів до рівня МіГ-29МУ1 для ВПС України. Крім ЛДАРЗ, в програмі модернізації винищувача беруть участь ще кілька підприємств оборонно-промислового комплексу України: ДП «Оризон-Навігація», ДП «Новатор», київські ЗАТ «Фазотрон-Україна», ДП «КБ Лазерної техніки», КП СПБ «Арсенал», ВАТ НТК «Електронприлад»^[ru], ТОВ «АВІАРМ»^[ru] і ТОВ ТТЦ «Авіарадіосервіс», а також львівське ОКБ «Текон-Електрон»^[ru][5].

23 грудня 2009 року наказом №651 Міністерства оборони України модернізований винищувач МіГ-29МУ1 був офіційно прийнятий на озброєння. У 2011 році завод передав у війська три модернізованих МіГ-29МУ1, які спочатку були спрямовані для військових випробувань в 40-ву бригаду тактичної авіації що у Василькові під Києвом, пізніше одна з цих машин була передана 204-й бригаді тактичної авіації^[4].

24 червня 2012 року завод завершив модернізацію ще одного літака, четвертий МіГ-29МУ1 був переданий в 114-ту бригаду тактичної авіації^[4]. 27–30 вересня 2012 року на 8-му міжнародному авіакосмічному салоні «Авіасвіт-XXI» в аеропорту Гостомель, літак МіГ-29МУ1 з бортовим номером «02 білий» був офіційно представлений публіці^[6].

До початку 2014 року спеціалістами ХНУПС ім. І. Кожедуба був розроблений варіант модернізації апаратури відтворення мовних повідомлень П-591Б винищувачів МіГ-29 (в результаті якої за рахунок заміни блоків П-591-30 і П-591-48 компонентами, створеними з використанням нової елементної бази були зменшені маса і габарити комплекту апаратури П-591Б)^[7].

Станом на початок серпня 2014 року в складі ВПС України було чотири МіГ-29МУ1, всі чотири машини були сконцентровані у складі 40-ї бригади тактичної авіації що базувалася на авіабазі Васильків^[8].

Прийнята 16 вересня 2011 року «Концепція підтримання справності та Бойового потенціалу парку авіаційної техніки авіації ПС ЗСУ до 2025 р.»^[9] і прийнята в лютому 2012 року «Державна цільова оборонна програма розвитку озброєння і військової техніки на 2012-2017 роки» передбачали модернізацію додаткової кількості винищувачів МіГ-29 до рівня МіГ-29МУ1, однак за офіційними даними Міністерства оборони України, опублікованими в довідковому виданні «Біла книга України», в період з початку 2013 до кінця 2015 року додаткових МіГ-29МУ1 у війська не надходило.

У 2016 році модернізували і передали у війська ще два МіГ-29МУ1^[10].

Станом на початок вересня 2017 року, всі шість винищувачів МіГ-29МУ1 були зосереджені у складі 40 БрТА та базувалися на аеродромі Васильків^[11].

У 2018 році Львівський авіаремонтний завод передав у війська три МіГ-29МУ1 (1 серпня — два винищувача а 21 грудня — ще один МіГ-29МУ1)^[12][13].

У 2019 році Повітряні сили ЗС України отримали два винищувачі МіГ-29МУ1, по одному літаку — 24 березня і 14 листопада^[14][15].

27 березня 2020 року українська армія отримала ще один модернізований винищувач МіГ-29МУ1^[16].

Модернізація винищувача МіГ-29 (9-13) до рівня МіГ-29МУ1 спрямована на збільшення дальності виявлення повітряних цілей (до 100 км в передній півсфері і до 45 км — в задній), поліпшення точності виведення літака в задану точку і розширення можливостей по контролю і реєстрації функціональних параметрів технічного стану літака, двигуна і ряду бортових систем^[3].

В ході модернізації винищувач проходить капітальний ремонт з продовженням ресурсу на Львівському авіаремонтному заводі, забарвлюється в “піксельний” камуфляж, на літак встановлюють інтегрований в БРЕО приймач системи супутникової навігації СН-3307 виробництва «Оризон-Навігація» (за рахунок чого збільшена точність навігації і дальність застосування автоматизованих засобів інструментальної посадки), фахівцями «Фазотрон-Україна» проводиться заміна блоку приймача Н019-09 бортовий РЛС Н019 (що дозволило підвищити її надійність за рахунок використання нової, більш сучасної елементної бази до 10 000 – 20 000 годин)^[3][17]. Крім того, повідомляється про розширення спектру частот радіостанції під вимоги ІКАО^[4].

Станом на початок жовтня 2012 року вартість програми модернізації одного МіГ-29 до рівня МіГ-29МУ1 (без урахування витрат на капітальний ремонт) становила 2 млн. доларів США. У листопаді 2014 року вартість модернізації одного МиГ-29 для Збройних сил України оцінювали в 29,166 – 29,167 млн. гривень^[18][4].

Підвищення бойової ефективності літака повинно також сприяти використання вдосконаленої ракетної зброї українського виробництва (230-мм ракет класу «повітря-повітря» середньої дальності Р-27ЕР1 і Р-27ЕТ1 виробництва державної компанії «Артем» з дальністю пуску до 95 км і перспективних 170-мм ракет «Грань» ближнього повітряного бою з тепловою головкою самонаведення, розробка яких доручена ДККБ «Луч» і ДАХК «Артем»)^[4]. Станом на 2021 рік вартість такої модернізації становить близько 100 мільйонів гривень^[19].

Основні характеристики

• Екіпаж: 1 (пілот)
• Довжина: 17,32 м
• Висота: 4,73 м
• Розмах крила: 11,36 м

• Площа крила: 38,06 м²
• Крило у плані: стрілоподібне з кутом 42°
• Маса порожнього: 10 900 кг
• Маса спорядженого: 16 800 кг
• Максимальна злітна маса: 18 480 кг
• Корисне навантаження: 3 500 кг
• Маса палива у внутрішніх баках: 3 400 кг (~4200 л)

Льотні характеристики

• Максимально допустима швидкість: 2450 км/год
• Крейсерська швидкість: 850 км/год
• Практична дальність: 1430 км
• Перегінна дальність: 2100 км (з 2 ППБ)

Озброєння

• Стрілецько-гарматне: 1 × 1 – 30-мм ГШ-30-1 (150 снарядів)
• Точки підвіски: 6 + 1 ППБ
• Керовані ракети: 2 Р-27ЕР1/ЕТ1 + 4 Р-60/-70 або 6 Р-60М або 6 Р-73
• Бомби: ФАБ-500, ОФАБ-250-270

• Львів: одинадцятий модернізований літак МиГ-29МУ1 готується до здачі [Архівовано 28 липня 2020 у Wayback Machine.]

п о р Літальні апарати Збройних сил України
Винищувачі	МіГ-21 • МіГ-23 • МіГ-25 • МіГ-27 • Су-15 • Су-17 • Як-38 • Су-27 • МіГ-29 (МіГ-29МУ1)  • F-16
Штурмовики	Су-25
Бомбардувальники	Ту-16 • Як-28 • Ту-22 • Ту-22М • Ту-95 • Ту-160 • Су-24/Су-24М
Розвідники	Ан-30 • Су-24МР
Навчально-тренувальні	Ту-134УБЛ • Л-39 • ХАЗ-30
Військово-транспортні	Ан-12 • Ан-24 • Ан-26 • Ан-70 • Іл-76
Пасажирські	Ту-134
Багатоцільові	Ан-2
Вертольоти	Мі-2 • Мі-8 • Мі-24
Морська авіація	Ан-2 • Ан-26 • Бе-12
Розвідувальні БПЛА	Ту-141 • Ту-143 • «Фурія» • «Лелека-100» • PD-1 • Spectator • FlyEye • RQ-11 Raven • RQ-20 Puma[1] • Quantix Recon[1] • PD-100 Black Hornet[1] • Heidrun [1]
Ударні БПЛА	Bayraktar TB2 • R18
Баражуючі боєприпаси	Warmate  • Switchblade[1] • Phoenix Ghost [1]
— українська (після 1991 р.) розробка та/або виробництво курсивом позначено зразки, що станом на 2019 рік зняті з озброєння ↑ а б в г д е заявлене постачання у рамках термінової військової допомоги у зв'язку з російським вторгненням в Україну 2022 року, інформація може корегуватись

п о р Військова авіація України після 1991 року
Військово-транспортні літаки	Ан-26 «Vita»  · Ан-32RE*  · Shaanxi Y-9**  · Ан-140  · Ан-140-300Т  · Ан-24 · Ан-70 · Іл-76  · Ан-12  · Ан-178  · Ан-26М «Рятівник»  · Ан-26МСБ  · Ан-132**  · Faraz-140T**
Військово-морська авіація	Ан-140МП  · Ан-74МП  · Ан-74МП-300  · Ан-168МП
Штурмовики	Су-25М1  · Су-25УБМ1
Винищувачі	Су-27УБ1М  · Су-27УП1М  · Су-27С1М  · Су-27П1М  · МіГ-29МУ1  · МіГ-29МУ2
Бомбардувальники	Су-24
Розвідувальний літак	Су-24МР · Ан-30
Навчально-тренувальні і Навчально-бойові літаки	Л-39_«Альбатрос»  · ХАЗ-30  · Y1 Дельфін
Багатоцільові вертольоти	PZL W-3PL Głuszec**  · Мі-2МСБ-В  · Мі-8МСБ-В  · МСБ-6  · ЛЕВ-1
Ударні вертольоти	Мі-24 Super Hind Mk.3**  · Мі-24G/Super Hind Mk.4**  · Мі-24ПУ1  · Мі-24ПУ2  · SM232
Розвідувальні БПЛА	Міні: Sparrow**  · Spectator  · М-10 «Око»  · «Сокіл-2»  · «Фурія»  · Лелека-100  · М-6 «Жайвір» Малі: «Стрепет»  · А-11 «Стриж»  · А-2 «Синиця»  · А-3 «Ремез»  · А-4К «Альбатрос»  · А-12 «Ураган»  · Microvisor SM 7  · Microvisor SM 7М  · Patriot RVO10  · «Ятаган»  · Columba  · «Кібер-3 Око»  · «Коса»  · PD-1  · «Обрій»
Ударні БПЛА	«Горлиця»  · «Грім»
* - виготовлявся тільки на експорт; ** - спільні розробки; курсивом виділено перспективні, дослідні або ті, що не пішли в серійне виробництво зразки