Монети Сіверського князівства (1380-1393)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Монети Сіверського князівства — карбувалися за часів князювання Корибут-Дмитра Ольгердовича (1380—1393) у Сіверському та Чернігівському князівствах. Виготовлялися срібні гроші (вага 0,65—1,5 г) та мідні денарії (вага бл. 0,38 г).
.jpg)
Починаючи з середини XIV ст. землі Південної Русі потрапляють у складний територіальний процес. Землі, що перебували під васальною залежністю Золотої Орди і які мали більш-менш адміністративну цілісність, потрапляють до складу Великого князівства Литовського династії Гедимовичів. Такі важливі політичні та економічні зміни вплинули на хід подальшого грошового обігу. В ті часи значну роль у грошовому обігу на південно-українських землях відіграли джучидські срібні монети – теньги, які перебували фактично в обігу на усіх територіях Улусу Джучі[1].
Найчастіше монети періоду карбування князя Корибута знаходяться у скарбах поодиноко. Їхня мала кількість свідчить про незначні масштаби емісії, що спричинені були в першу чергу низьким розвитком товаро-грошових відносин та відсутності власної сировини. З приходом на престол Великого князівства Литовського князя Вітовта (1393–1430) до Корибута-Дмитра почали висуватися вимоги. Йому наказувалося визнати за Вітовтом верховну владу, присягнути на вірність та відновити сплату данини. Однак ці умови не були прийняті — поміж князями розгорнувся військовий конфлікт, який закінчився поразкою Новгород-сіверського князя. Взимку 1392—1393 рр. Корибута було усунено від управління удільним князівством, замість якого Вітовт надав йому кілька замків Подільського князівства — Вінницю, Брацлав, Сокілець та Кременець, де він і помер близько 1404 року.[2][3].
У сіверському карбуванні перших монет майстер наслідував теньги колишніх золотоординських ханів — ті, які перебували в обігу до польсько-литовського вторгнення. Гроші були викарбованими на срібних заготовках розміром 21 мм. Їхня вага коливалася від 0,65 г до 1,5 г, яка приблизно прирівнювалася до ваги джучидської теньги. На срібних грошах карбувався характерний знак Корибута — символ власності князя.
Цей символ нагадував, стилізований тризуб, який використовували в різних варіаціях багато князів Київської Русі, або покладену на бік «вісімку» увінчану зверху хрестом. Пізніше такий знак також використовував на своїй печатці син Корибута — Федір Корибутович як родовий символ династії Ольгердовичів[4][5][6][7]. До сіверського карбування дослідники відносять і монети, що не мають князівської позначки, але за вагою та розміром подібні до монет зі знаком князя[1]. На реверсі монет із княжим знаком зображувався литовський меч та на деяких монетах карбувалося кирилицею ім'я князя в скороченому вигляді: ДКОРИБТВО[2][3][8]
За часів правління Корибута-Дмитра карбувалися мідні монети — денарії. Монети виготовлялися на тонких мідних дротиках, вага таких денаріїв становила бл. 0,38 г. На аверсі зображувався княжий символ власності поруч з литовським мечем. На реверсі карбувалося ім'я князя[2][3][8][9].
- ↑ а б Хромова І. Атрибутація монет Чернігово-Сіверського князівства: проблеми та здобутки // Сіверянський літопис. – 2008. – № 3
- ↑ а б в Котляр М. Ф. Грошовий обіг на території України в епоху феодалізму. — Київ, 1971.
- ↑ а б в Котляр М. Ф. Нариси історії обігу і лічби монет на Україні XIV— XVIII ст. — Київ, 1981.
- ↑ Хромова І. Атрибутація монет Чернігово-Сіверського князівства: проблеми та здобутки // Сіверянський літопис. – 2008. – № 3. С. 23.
- ↑ Козубовський Г. А. Сіверські монети XIV ст. – К., 1992. № 11. С. 6-8
- ↑ Догель М. И. Неизданная русская монета XIV в. // Записки Нумизматического отделения Русского археологического общества. – СПб., 1913. – Т. II. – Вып. 3-4. – С. 86(рос.)
- ↑ Ильин А. А. Классификация русских удельных монет. – Л., 1940. – Вып. 1. – С. 20-21(рос.)
- ↑ а б Рябцевич, В.Н. О монетах Новгород-Северского и Стародубского уделов Великого княжества Литовского (последняя четверть XIV в.) // Средневековая нумизматика Восточной Европы. Вып. 2, 2007.(рос.)
- ↑ Пул [Архівовано 25 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 60. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- М. Ф. Котляр. Грошовий обіг в Україні 14-19 століть [Архівовано 9 березня 2016 у Wayback Machine.] 224 // Енциклопедія історії України / редкол.: В. А. Смолій та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2004. — Т. 2 : Г — Д. — 518 с. : іл. — ISBN 966-00-0405-2.
- Шуст Роман. Нумізматика: історія грошового обігу та монетної справи в Україні. Навчальний посібник — 2006.
- Барейша Ю., 2007. Аб атрыбуцыі i датаванні дзвюх манет Алексінскага скарбу // Банкаускі Веснік. №13 (378)(біл.)
- Хромова І. Атрибутація монет Чернігово-Сіверського князівства: проблеми та здобутки // Сіверянський літопис. – 2008. – № 3
- Станіслав Келембет. Дмитро-Корибут Ольгердович — Перший Литовський князь Південної Сіверщини. 22 ст.
- Зварич В. В., Шуст Р. М. Нумізматика: Довідник. — Тернопіль, 1998.
- Nikodem J. Uposażenie młodszych Olgierdowiców. Przyczynek do biografii Skirgiełły // Białoruskie Zeszyty Historyczne. – Bialystok, 2001. – T. XV. – S. 9.(пол.)
- Бектинев Ш. І. «Монета князя Дмитрия-Корибута (1378 – 1381)».(рос.)
- ПСРЛ. – Т. XXXV. – С. 89 (Віленський літопис)
- ПСРЛ. – М., 1980. – Т. XXXV. – С. 68 (Слуцький літопис), 86 (Віленський літопис)
- В. Малежик. Знахідки сіверських монет на Новогрудчині(рос.)
- Хромова І. Атрибутація монет Чернігово-Сіверського князівства: проблеми та здобутки // Сіверянський літопис. – 2008. – № 3 [Архівовано 26 січня 2022 у Wayback Machine.]
- Монетне карбування у Київському, Новгород-Сіверському та Подільському удільних князівствах у складі Великого князівства Литовського в XIV ст. [Архівовано 1 квітня 2017 у Wayback Machine.]
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
