Мишак європейський
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Мишак європейський | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Мишак європейський
| ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Sylvaemus sylvaticus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||
 Ареал виду | ||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||
|
Мишак європейський, або "миша лісова" (Sylvaemus sylvaticus) — невелика тварина з родини Мишеві надряду Гризуни. Вид належить до групи Sylvaemus sylvaticus sensu stricto, відомої також як "лісові миші". Етимологя: лат. sylva — «ліс», лат. -ticus — суфікс, що означає належність, як правило стосовно середовища проживання[1].
Забарвлення коричневе з білою нижньою стороною, роздільна смуга розмита, що відрізняє цей вид від дуже близької миші жовтогорлої. На шиї маленька, темно-жовта пляма. Вага тварини становить 20–30 г, а довжина тіла приблизно 8–10 см, хвіст приблизно такої ж довжини.
від близького виду, мишака уральського (Sylvaemus uralensis), відрізняється більшими розмірами тіла та черепа і наявністю (як правило) вохристої грудної плями[2]:
- у європейського мишака вухо відносно довге, звичайно 15-16 (в уралки в нормі 12-14, до 15 мм);
- у європейського мишака лапка (степня задньої кінцівки) відносно довга, 21-23 мм (в уралки 19-21 мм);
- у європейського мишака на грудях є невелика горлова пляма, інколи 5×5 мм, частіше довга, 5х15 до 8×30 мм (в уральського звичайно плями немає).
Незважаючи на поширену назву "мишак лісовий", ця "миша" мешкає не лише у лісі, але і в парках та садах, в заплавах та на городах. Через прихований спосіб життя та лякливість мишак рідко потрапляє на очі людям.
В дикій природі мишак живиться насінням, особливо дуба, бука та платана.
В науковій літературі описується як не дуже соціальна тварина. Однак в неволі вони через деякий час показують себе як дуже контактні з вираженою соціальною поведінкою. Наприклад, взаємний догляд за шерсткою. Зустрічаються також індивідуальні симпатії та антипатії. Дитинчата в перші 3 тижні не кидають гнізда, в якому народились, однак при першій вилазці, вони стають майже самостійні. В неволі мишак майже не демонструє агресії проти людини. Навіть загнані в куток тварини при дотику не намагаються вкусити, а падають нерухомо. Однак як тільки відкривається можливість для втечі, вони використовують її за допомогою довгих стрибків.
- Don E. Wilson & DeeAnn M. Reeder (Hrsg.): Mammal Species of the World. 3. Ausgabe. The Johns Hopkins University Press, Baltimore 2005, S. 745–752, ISBN 0-8018-8221-4 [Архівовано 13 вересня 2012 у Wayback Machine.]
- Русские названия по книге Полная иллюстрированная энциклопедия. «Млекопитающие». Кн. 2, с. 449
- Энциклопедия природы России. — М.: ABF. В. Л. Динец, Е. В. Ротшильд. 1998
-
Верхні передні зуби з гладкою внутрішньою поверхнею, яка відрізняє лісового мишака від хатньої миші -
ілюстрація з "British Mammals", A. Thorburn, 1920
- ↑ Tim Williams. A Dictionary of the Roots and Combining Forms of Scientific Words. — Norfolk : Squirrox Press, 2005. — С. 144, 200. — ISBN 1411657934.
- ↑ Загороднюк І. Польовий визначник дрібних ссавців України [Архівовано 18 травня 2015 у Wayback Machine.]. — Київ, 2002. — 60 с. (Праці Теріологічної школи; випуск 5).
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
