For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Нью-Йоркський метрополітен.

Нью-Йоркський метрополітен

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. Ви можете допомогти вдосконалити цю статтю, погодивши її із чинними мовними стандартами.
Нью-Йоркський метрополітен
Опис
КраїнаСША США
МістоНью-Йорк
Дата відкриття27 жовтня 1904 року
Вартість проїзду2.75 $
Щоденний пасажиропотік5,22 млн у будні дні, 2,3-3 млн у вихідні
Річний пасажиропотік1623 млн (2008)[1]
Сайтmta.info/nyct
ОператорNew York City Transit Authorityd
Маршрутна мережа
Кількість ліній36 (28 маршрутів)
Кількість станцій472
Довжина мережі1355 км (використовуються 1056)
Ширина коліїєвропейська колія
Схема маршрутів

CMNS: Нью-Йоркський метрополітен у Вікісховищі

Нью-Йоркський метрополітен — найбільший у світі метрополітен за протяжністю ліній. Містить 472 станції, 383 кілометрів маршрутів і 1056 кілометрів безпосередньо залізниці. Метрополітен працює цілодобово, хоча й не всі лінії завжди відкриті[2].

Лінії та станції

[ред. | ред. код]

Станції розташовані в районах Мангеттену, Брукліну, Квінзу та Бронксу. Приблизно 40 % залізниць надземні, а 60 % — підземні. Щодня здійснюється близько 5 076 000 поїздок метрополітеном.[3]

Станція South Ferry
Всередині вагона метро
Потяг маршруту N на найбільшій кінцевій станції, Coney Island

У метрополітені Нью-Йорка поняття «лінія» і «маршрут» принципово різні, тому що маршрути багато разів змінювалися з відкриттям нових сполучних ділянок між лініями. Таким чином, лінія позначає ділянку шляхів (віднесення шляхів до тих або інших ліній в багатьох випадках склалося історично), а маршрут — напрямок руху поїздів (від однієї кінцевої станції до іншої). Маршрути позначаються числами і буквами, лінії мають власні імена.

Наприклад, маршрут D проходить через такі лінії: Concourse Line (Бронкс), Eighth Avenue Line, Sixth Avenue Line, Chrystie Street Connection (Мангеттен), Fourth Avenue Line, West End Line (Бруклін).

У систему входять 28 маршрутів (включаючи три човники), причому на схемах кожен з маршрутів позначається тим же кольором, що й та лінія на Манхеттені, через яку він проходить. Для маршруту G, що не проходить через Манхеттен введено особливий колір, а всі човникові маршрути позначають чорним (і однією і тією ж буквою S).

Маршрут вказують на потягах чорним або білим кольором на тлі, що відповідає кольору лінії.

Список маршрутів

[ред. | ред. код]

Дивізіон A (IRT):

  • Broadway–Seventh Avenue Local
  • Seventh Avenue Express
  • Seventh Avenue Express
  • Lexington Avenue Express
  • Lexington Avenue Express
  • Lexington Avenue Local
  • Flushing Local/Express
  • 42nd Street Shuttle

Дивізіон B (BMT/IND):

  • Eighth Avenue Express
  • Sixth Avenue Express
  • Eighth Avenue Local
  • Sixth Avenue Express
  • Eighth Avenue Local
  • Sixth Avenue Local
  • Brooklyn–Queens Crosstown Local
  • Nassau Street Express
  • 14th Street–Canarsie Local
  • Sixth Avenue Local
  • Broadway Local
  • Broadway Express
  • Broadway Local
  • Franklin Avenue Shuttle
  • Rockaway Park Shuttle
  • Nassau Street Express

Історія

[ред. | ред. код]

Перша надземна лінія міського транспорту з'явилася в Нью-Йорку приблизно в 1870 році, однак не збереглася дотепер. Найдавніша зі збережених у складі нинішнього метрополітену секцій надземних залізниць відкрилася в 1885 році. Ще раніше, в 1863-му, відкрилась також діюча і понині ділянка, що відносилася в той час до залізниці.

До моменту відкриття перших підземних ділянок в 1904 році залізниці в місті належали двом великим приватним компаніям — BRT (Brooklyn Rapid Transit Company, пізніше Brooklyn-Manhattan Transit Corporation, BMT) і IRT (Interborough Rapid Transit Company — міжрайонний швидкісний транспорт). Міська влада брала активну участь в розвитку транспортної системи, більшість ліній були побудовані містом і здавалися компаніям в оренду.

  • Перша лінія як такої підземки була запущена в експлуатацію 27 жовтня 1904 року. Станція «City Hall» прийняла пасажирів вперше (сьогодні вона закрита для пасажирів і використовується тільки для розвороту поїздів маршруту № 6, у яких кінцева зупинка на станції «Brooklyn Bridge»). На церемонії відкриття метрополітену тодішній мер міста Джордж Макклелан вів поїзд власними руками. Керувалася нова підземка компанією «Interborough Rapid Transit».
  • До 1908 лінія IRT вже складалася з двох маршрутів, які доходили до Бронкса (на півночі міста) і до Брукліна (на півдні).
  • В 1932 міська влада створила незалежну компанію Independent Subway System (IND).
  • В 1940 році місто купило обидві приватні компанії. Лінії, що належали трьом різним компаніям, об'єдналися. У церемонії об'єднання 1 червня 1940 була знаменною участь мера Фіорелло Ла Ґуардія. Йому випала історична можливість стати другим мером, а також честь керувати складом під час церемонії. Але мер обмежився лише тим, що постав перед фотокамерою в кабіні машиніста, після чого передав пульт управління машиністу-професіоналу.
  • Значна частина надземних ліній була закрита відразу ж або найближчим часом. Інтеграція між відокремленими раніше системами відбувалася повільно.
  • Побудовані декілька сполучних ліній між мережами IND і BMT (разом вони складають «дивізіон B»), однак пов'язати ці мережі з мережею IRT неможливо, тому що в ній використовувалися занадто вузькі тунелі, і ця мережа зараз носить назву «дивізіон A».

6 травня 2020 року метрополітен Нью-Йорка було закрито вперше за 115 років, це було пов'язано з дезінфекцією під час пандемії коронавірусу[4].

Розподіл рухомого складу після об'єднання

[ред. | ред. код]

Компанії BMT і IND використовували рухомий склад однакових конфігурацій, тому їх лінії були легко об'єднані в єдину розгалужену систему.

  • IRT використовувала більш вузькі вагони, і їх стандарт платформи відповідно відрізнявся від компаній BMT і IND. З цієї причини колишні маршрути IRT (позначені сьогодні номерами з 1 по 9) ніде не поєднані коліями з маршрутами BMT і IND (позначеними літерами).
  • Одна ділянка керувалася спільно IRT і BMT. Це станція так званої Флашінгської лінії (нині маршрут № 7) Queensboro Plaza.
  • На сьогоднішній день назви IRT, BMT і IND ще часом можна почути, навіть від кондуктора, що оголошує зупинки. Але реального значення ці назви вже не мають, крім ностальгічного відчуття для старожилів Нью-Йорку та історичної довідки — для туристів.

Подальший розвиток метрополітену

[ред. | ред. код]

З часом розвитку підземки, багато надземних ліній виявилися непотрібними і були закриті, а естакади, по яких вони проходили знесені. Деякі надземні ділянки — переважно в Брукліні і Бронксі — були об'єднані з підземкою і все ж увійшли до складу сучасного метрополітену.

Нью-Йоркське Міське Транспортне Управління

[ред. | ред. код]

(англ. New York City Transit Authority) було сформоване у 1953 році, в результаті того, що політичний тиск посприяв скасуванню прямого муніципального контролю над метрополітеном. Пізніше Нью-Йоркське Міське Транспортне Управління стало дочірньою компанією в складі Metropolitan Transportation Authority, що містить також приміське автобусне і залізничне сполучення в регіоні.

  • Незабаром після свого створення, Транспортне Управління купило у Лонг-Айлендскої залізниці ділянку колій, що підводять до Рокавейського півострову. За три роки ділянку було переобладнано для експлуатації у складі метрополітену, а також з'єднано з лініями метро і в 1956 році на півострів Рокавей прибув перший потяг метро. Сьогодні це маршрут А.

Оплата проїзду

[ред. | ред. код]
Жетон середини XX сторіччя

Раніше користувачі метрополітену могли оплачувати проїзд за допомогою жетонів, але 2003 року їх використання припинилося. Зараз можна оплатити проїзд однією з наступних карток: Використання МетроКарт (англ. MetroCards) почалося 1994 року. Купити їх можна в кіосках станцій чи торгових автоматах, які знаходяться на станціях.

Карти SmartLink також можуть використовуватися для оплати проїзду і в майбутньому замінять МетроКарти.

Вартість проїзду складає $2.75

Безпека

[ред. | ред. код]

Поліція має право перевіряти вантаж випадкових пасажирів, щоб упевнитись, що вони не перевозять зброї.

Фотографування

[ред. | ред. код]

В метрополітені дозволено фотографувати, але тільки камерами без штативів і спалахів.

Самогубства

[ред. | ред. код]

Частину смертей у Нью-Йорку, пов'язаних із метрополітеном, складають самогубства у вигляді стрибка перед поїздом, що прибуває на станцію. Точна кількість самогубств не відома достеменно через випадки, коли за браком свідків неможливо встановити, чи був випадок самогубством.

У період з 1990 по 2003 роки було зареєстровано 343 самогубства в метрополітені, що склало 4,6 % від загальної кількості суїцидів (7 394). Протягом 13-річного періоду кількість подібних самогубств зросла на 30 %, незважаючи на зниження рівня самогубств у цілому[5].

Деякі заплановані станції метрополітену, можливо, будуть відрізнятися наявністю автоматичних дверей на платформах. Це включає продовження 7-ї лінії[en][6] і Лінію Другої авеню[7]. Хоча ці двері призначені для покращення повітряного потоку на станціях, вони також не дають людям стрибати чи падати на колії[8].

Мапа
Станції нью-йоркського метрополітену


Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Facts and Figures[Архівовано 22 квітня 2012 у Wayback Machine.](англ.)
  2. Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 26 березня 2004. Процитовано 17 березня 2010.((cite web)): Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  3. MTA Subway Fast Facts. Архів оригіналу за 9 жовтня 2007. Процитовано 17 березня 2010.
  4. У Нью-Йорку вперше за 115 років навмисно закрили метро. РБК-Украина (рос.). Процитовано 6 травня 2020.
  5. Epidemiology of suicide in the New York City subway system(англ.)
  6. MTA Plans To Install Platform Doors On 7 Line Extension [Архівовано 25 березня 2008 у Wayback Machine.], NY1, 8 September 2007(англ.)
  7. Glass walls, sliding doors on 2nd Ave. subway?[недоступне посилання з червня 2019], WABC-TV, April 5, 2007(англ.)
  8. [1]
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Нью-Йоркський метрополітен
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?