Меркосур
Абревіатура	MERCOSUL(порт.), MERCOSUR(ісп.)
Тип	міжурядова організація[1] регіональна організація Митний союз
Засновник	Аргентина Бразилія Парагвай Уругвай
Засновано	26 березня 1991
Засади	Асунсьйонська угодаd
Тема	South American integrationd
Штаб-квартира	Монтевідео (34°54′50″ пд. ш. 56°10′16″ зх. д. / 34.91405555558333162° пд. ш. 56.17136111113888575° зх. д. / -34.91405555558333162; -56.17136111113888575)
Офіційні мови	гуарані португальська іспанська
Офіс голови	Mercosur Pro Tempore Presidencyd
Членів	5 держава-член
Партнерство	Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку[2]
Дочірня(і) організація(ї)	Спільна парламентська комісіяd Рада спільного ринкуd Група спільного ринкуd Торгова комісія Меркосурd Парламент Меркосурd Секретаріат Меркосурd Mercosur Permanent Review Tribunald Mercosur Structural Convergence Fundd Mercosur Pro Tempore Presidencyd MERCOSUR Social Instituted RECyTd Q110977941? Q110977956?
Вебсайт: mercosur.int
Меркосур у Вікісховищі

Меркосур (англ. Mercosur) — економічний союз держав у Південній Америці, за темпами розвитку переважає всі інші подібні об'єднання. До нього входять Аргентина, Бразилія, Парагвай, Уругвай та Венесуела, як асоційовані члени — Чилі, Болівія, Перу, Колумбія та Еквадор.

Це об'єднання охоплює територію 12 мільйонів квадратних кілометрів з населенням 270 мільйонів осіб і загальним валовим внутрішнім продуктом понад 3 трильйона доларів США. Це майже 60 % території Латинської Америки, 46 % її мешканців та близько 50 % ВВП. Наразі це п'ята за потужністю економіка у світі. Проте економічну стабільність Меркосуру було послаблено 2001 року падінням економіки Аргентини.

За розмірами та економічним потенціалом МЕРКОСУР є другим митним союзом після ЄС і третьою зоною вільної торгівлі після ЄС і НАФТА.

Назва організації походить від ісп. Mercado Comun del Cono Sur, що в перекладі означає «Об'єднаний ринок країн Південного конуса». Першим кроком до створення Об'єднаного Ринку стала угода про вільну торгівлю, яку уклали Аргентина та Бразилія 1986 р. 1990 р. до цієї угоди приєдналися Парагвай та Уругвай.

Основними адміністративними органами об'єднання є:

• Рада загального ринку
• Група загального ринку
• Комісія торгівлі
• Спільна парламентська комісія,
• Соціально-економічний консультативний форум
• Адміністративний секретаріат.

Перші чотири організації працюють на міжурядовому рівні. Основним принципом діяльності вищих органів Меркосуру є консенсус. Ідея створення якоїсь наднаціональної структури за прикладом Європейського союзу не отримала підтримки.

З 1 січня 1995 року відповідно до Оуро-Претських угод, підписаних 1994 р., Меркосур перейшов на вищий інтеграційний рівень: від зони вільної торгівлі до митного союзу. Для всіх учасників запроваджено єдиний зовнішній митний тариф (ЕЗМТ) на продукцію, яка завозиться з третіх країн (ставка імпортних мит для різних товарів коливається від 0 до 20 %).

• Н. М. Весела. Ушуайська декларація // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
• Румянцев А. П., Климко Г. Н., Рокоча В. В. Міжнародна економіка / За ред. А. П. Румянцева. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: Знання, 2006. — 479 с.
• Г. Хоменко. Спільний ринок країн Південного конуса // Українська дипломатична енциклопедія : у 2 т. / ред. кол.: Л. В. Губерський (голова) та ін. — К. : Знання України, 2004. — Т. 2 : М — Я. — 812 с. — ISBN 966-316-045-4.
• Samuel A. Arieti, The Role of MERCOSUR as a Vehicle for Latin American Integration, Chicago Journal of International Law, vol. 6 (2005/2006), pp. 761—773.
• Grygoriy Shamborovskyi Аналіз взаємозв'язку ступеня інтегрованості зі зростанням добробуту населення в країнах — членах ЄС, НАФТА, АСЕАН, МЕРКОСУР // Схід. № 5(145) (2016)

• Меркосур // Митна енциклопедія : у 2 т. / І. Г. Бережнюк (відп. ред.) та ін.. — Хм. : ПП Мельник А. А., 2013. — Т. 2 : М — Я. — 536 с. — ISBN 978-617-7094-10-3.
• Офіційний сайт МЕРКОСУР

Це незавершена стаття про міжнародну організацію. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.

У соціальних мережах	Instagram · Facebook · Twitter
Аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Вікісховище · Flickr · YouTube
Географія та географічні карти	OpenStreetMap
Література та бібліографія	Архів преси XX століття
Тематичні сайти	Omni · LinkedIn · Quora · Quora
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Энциклопедия Кругосвет · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Treccanis Dizionario di Storia
Довідкові видання	UK Parliament thesaurus
Нормативний контроль	BanQ: 0000460425 · BIBSYS: 98015495 · BLBNB: 000575137 · BNC: a10463483 · BNCHL: 000076875 · BNE: XX139975 · BNF: 124120611 · BNMM: 000030226 · CANTIC: 981058521572006706 · CiNii: DA14983357 · Freebase: /m/01pdw8 · GND: 5100682-0 · ISNI: 0000000121699154 · J9U: 987007264690605171 · KANTO: 000016585 · KRNLK: KAB201913574 · LCCN: n92046250 · LIBRIS: 20dgg1sl172rbc3 · LIH: LNB:V*72158;=BJ · MAK: 9810570935105606 · NCF: ncf10328746 · NDL: 00577638 · NKC: ko2017975972 · NLI: 000087026 · NSK: 000141445 · NUKAT: n2003055411 · SELIBR: 173898 · SUDOC: 033233578 · VIAF: 139732250, 6564150325592210090002

1. ↑ https://unesdoc.unesco.org/ark:/48223/pf0000260592
2. ↑ https://www.ifad.org/en/multilateral-organizations