Мельниківська волость
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Мельниківська волость | ||||
Центр | Мельники | |||
---|---|---|---|---|
Площа | 11 182 (1885) | |||
Населення | 8448 осіб (1885) | |||
Густота | 69.1 осіб / км² | |||
Мельниківська волость — адміністративно-територіальна одиниця Золотоніського повіту Полтавської губернії з центром у селі Мельники.
Станом на 1885 рік складалася з 6 поселень, 12 сільських громад. Населення — 8448 осіб (4216 чоловічої статі та 4232 — жіночої), 1579 дворових господарств[1].
Площа, десятин | У тому числі орної, дес. | |
---|---|---|
Сільських громад | 7622 | 3481 |
Приватної власності | 1834 | 909 |
Надільної власності | 1636 | — |
Іншої власності | 90 | 70 |
Загалом | 10294 | 4460 |
Основні поселення волості станом на 1885:
- Мельники — колишнє державне село при річці Кропивні за 20 верст від повітового міста, 2884 особи, 556 двори, православна церква, 5 постоялих будинків, 4 лавки, 36 вітряних млинів, маслобійний завод, базари по неділях.
- Воронинці — колишнє державне та власницьке село при річці Ірклій, 986 осіб, 192 двори, православна церква, постоялий будинок, 2 лавки, 12 вітряних млинів, маслобійний завод.
- Крутьки — колишнє державне та власницьке село при річці Кропивні, 1514 осіб, 296 дворів, православна церква, постоялий будинок, 2 лавки, 12 вітряних млинів, 30 вітряних млинів, сукновальний і маслобійний заводи.
- Панське — колишнє державне село при річці Дніпро, 1397 осіб, 300 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, 2 лавки, базари по неділях, 86 вітряних млинів, 5 сукновалень.
- Чехівка — колишнє державне село при річках Золотоноша та Згар, 1397 осіб, 300 дворів, православна церква, школа, 3 постоялих будинки, 2 лавки, базари по неділях, 86 вітряних млинів, 5 сукновалень.
- Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
Повітовий центр | ||
---|---|---|
Міста та містечка | Богушкова Слобідка • Велика Бурімка • Великі Канівці • Бубнів • Вереміївка • Гельмязів • Домантове • Драбів • Жовнин • Іркліїв • Кропивна • Ліпляве • Піщане | |
Волості | ||
Основні поселення (від 900 мешканців на 1859 рік) | Антипівка • Безпальче • Богдани • Богодухівка • Бубнівська Слобідка • Бузьки • Васютинці • Гусине • Деньги • Дмитрівка • Жорнокльови • Келеберда • Кліщинці • Коробівка • Красенівка • Крупське • Крутьки • Лихоліти • Лялинці • Мала Бурімка • Малі Канівці • Матвіївка • Мельники • Митьки • Мойсенці • Панське • Пищики • Підставки • Ревбинці • Скородистик • Хрестителеве • Чехівка |
Це незавершена стаття про адміністративно-територіальний поділ Російської імперії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.