Данило Олександрович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Данило Олександрович | ||
 | ||
| ||
|---|---|---|
| 1263 — 5 березня 1303 | ||
| Попередник: | утворення князівства | |
| Наступник: | Юрій Данилович | |
| Народження: |
1261 Владимир | |
| Смерть: |
5 березня 1303 Москва | |
| Країна: | Руські князівства[d], Велике князівство Володимирське і Князівство Московськеd | |
| Релігія: | православ'я | |
| Рід: | Рюриковичі (Юрійовичі) | |
| Батько: | Олександр Невський | |
| Мати: | Олександра Брячиславівна Полоцька | |
| Шлюб: | Vasilisa of Rostovd[1] і Марія (княгиня московська) | |
| Діти: | Юрій, Іван, Олександр, Афанасій, Борис | |
Данило Олександрович (1261 — 4 березня 1303, Москва) — син Олександра Невського й Олександри Полоцької , у 16 років став першим князем Москви та Московського князівства після того як отримав ярлик від Менгу Тимура на княжіння. Святий РПЦ.
1263 великий князь владимирський Олександр Невський виокремив Московське князівство зі складу Владимирського і віддав Данилу, який був наймолодшим його сином. В цей час Данилові було лише 2 роки, тому управління московською волостю через своїх тівунів здійснював владимирський князь Ярослав Ярославич до своєї смерті у 1271 р.
Як московський князь Данило вперше згадується у 1281 році. За його князювання Москва значно зміцнила свої політичні позиції у Північно-Східній Русі та інтенсивно розширювалася, про що свідчать дані археологічних досліджень. Спершу Данило ворогував зі своїм старшим братом, великим князем владимирським та князем переяславль-залєським Дмитром Олександровичем, але пізніше став його союзником. 1294 року, після смерті Дмитра, він очолив московсько-переяславсько-тверську коаліцію, яка виступила супроти нового владимирського князя, Андрія Олександровича. У процесі цієї боротьби Данилу 1296 року вдалося на деякий час посісти новгородський стіл. 1302 р., після смерті переяславль-залєського князя, Івана Дмитровича, Данило захопив Переяславль-Заліський та вигнав звідти намісників великого князя. Після смерті Данила (5 березня 1303 р.) Переяславль-Залєський до кінця 1305 утримували його сини.
Ім'я дружини Данила Олександровича згадано в опублікованому 1996 року Ростовському соборному синодику, де вона названа Агрипіною. За припущенням А. А. Горського[d], вона була донькою галицького князя Лева Даниловича. М. Д. Хмиров[d] та К. В. Рыжов дружиною вважають Марію[2][3], а Л. Є. Морозова[d] не називаючи імені припускає, що дружиною була донька рязанського князя Ярослава Романовича[4]. Майкл Маклаган[d] припускає, що дружиною була Василіса Дмитрівна[d][5]. А. А. Молчанов[d] вважає абсолютно безпідставною припущення В. В. Кюнтцеля, що дружиною була родичка московського тисяцького Протасія Федоровича[d][6]. Мав щонайменше п'ятьох синів:
- Іван Данилович Калита (1288—1340/1341) — князь московський і великий князь владимирський, 1328 року отримав ярлик хана Узбека на Велике князівство Владимирське.
- Юрій Данилович (?—1325) — московський князь з 1303 р., великий князь владимирський у 1319—1322 роках (як Юрій III), князь новгородський з 1322 року.
- Олександр Данилович (? — до 1320)
- Борис Данилович (?—1320) — князь костромський з 1304 року.
- Афанасій Данилович (?—1322) — князь новгородський у 1314—1315 і 1319—1322 роках.
-
Пам'ятник Данилу Московському у Москві
.jpg)
- ↑ Michael Maclagan
- ↑ Хмиров М. Д.[d], Алфавитно-справочный перечень государей русских и замечательнейших особ их крови (1870)
- ↑ Рыжов К. В., Все монархи мира. Россия. 600 кратких жизнеописаний
- ↑ Морозова Л. Є.[d], Знаменитые женщины средневековой Руси
- ↑ Jirí Louda[d] and Michael MacLagan[d], Lines of Succession: Heraldry of the Royal Families of Europe
- ↑ Молчанов А. А.[d], Тысячелетние корни славного русского рода: ростово-суздальские и московские тысяцкие
- Костецька М. Колаборант Іван Калита / Історія. — Львів, 2015. — № 3 (16) (березень). — С. 20—21.
- Кучкин В. А. Велике князівство Московське [Архівовано 21 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.
- История Руси [Феодора Сартаковна мать всея России , или ЧИНГИЗИДЫ НА МОСКОВСКОМ ПРЕСТОЛЕ https://youtu.be/kfmcxWl2bg4]
- Dynastia Rurykowiczów 2 (пол.), Всеволод «Велике гніздо»
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
