For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Мартакертський район.

Мартакертський район

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Мартакертський район

Մարտակերտի շրջան

Районний центр Мартакерт
Найбільше місто Мартакерт
Країна Нагірно-Карабаська Республіка
Офіційна мова вірменська
Населення
 - повне 19 100[1]
 - густота 10.56
Площа
 - повна 1 795 км²
Часовий пояс UTC+4
Дата ліквідації 1 січня 2024

Мапа

Мартакертський район (вірм. Մարտակերտի շրջան) — колишня адміністративна одиниця у складі невизнаної Нагірно-Карабаської Республіки. Адміністративний центр — Мартакерт.

Географія

[ред. | ред. код]

На південному сході та півдні межував з Аскеранським районом, на південному заході з Кашатазьким районом, на заході та півночі з Шаумянівським районом (заштрихована на мапі на північ від Мартакертського району частина Шаумянівського району контролюється Азербайджаном) та на сході з Азербайджаном.

Район був розташований на північному сході Нагірно-Карабаської Республіки. В районі розташована найбільша водойма Нагірного Карабаху — Сарсанське водосховище. Найбільшими річками були: Трту, Єхшаракял, Трхі, Хаченагет, Колатак. Багато озер, а також канал Ванкасар.

Транспорт

[ред. | ред. код]

У Мартакертському районі було кілька основних трас:

  • Головна внутрішньореспубліканська траса «Північ — Південь» (Мартакерт — Дрмбон — Степанакерт — Кармір Шука — Гадрут);
    • Відгалуження від траси «Північ — Південь» до села Ванк, в якому розташований монастир Гандзасар;
  • Траса Мартакерт — Акн (з розвилкою на Аскеран, Степанакерт і Мартуні, Гадрут);
  • Дрмбон — Карвачар (з розвилкою на Варденіс і Джермаджур).

Населення

[ред. | ред. код]

Під час Літнього наступу азербайджанських військ (1992 р.) більша частина району, разом з райцентром Мартакертом перейшла під контроль Збройних сил Азербайджану, після чого розпочалися етнічні чистки проти вірмен (найвідоміша — Різня в Маразі). Район перейшов назад, під контроль Армії Оборони Нагірного Карабаху у 1993 р. Після цієї операції населення району зменшилося втричі та становило 18 963 осіб (2005 рік).

Пам'ятники історії та архітектури

[ред. | ред. код]
Найвідоміший монастир Нагірного Карабаху — Гандзасар
  • Монастир Гандзасар;
  • Хаченські хачкари X—XIII століть с побутовими рельєфами (пустинь Кошик, поселення Паравадзор та Дарбаснер біля Ванку). В пізньому Середньовіччі подібні хачкари почали зустрічатися і в інших місцях, наприклад, в Гадруті та Тоху;
  • Фортеця Хохнаберд (XIII століття) на горі Тарханасар напроти Гандзасарського монастиря.
  • Княжий палац Хачена на північ від Хохнаберда;
  • Монастир Аваптук (1163 рік), 5 км на південь від Гандзасара;
  • Руїни хаченського поселення Вачар неподалік від села Цмакаох, церкви Сурб Степанос і Манка в селі;
  • Руїни хаченського поселення Колатак і навколишніх селищ;
  • Пам'ятники околиць Колатака: скеля Арснакар (скала-наречена), руїни фортеці Спітак-Пат (XIII століття), скеля Виннихетер з хачкарами XIII століття, кладовище, останки фортеці Хлен Кар, камінь Цаккар;
  • Фортеця Качахакаберд на горі Геворгасар біля села Улупап;
  • Монастир Акобаванк (853 рік);
  • Пустинь Кошик за 8 км від Колатака;
  • Пам'ятники Арарджадзора: церква Харва (XIII століття), церква Сурб Аствацацин (1668 рік);
  • Монастирь Анапат за 3 км від села Кічан (XII століття);
  • Пам'ятники села Члдран: останки древнього поселення, церква Аменапркич (1669 рік), церква Нахатак, церква Кармір, селище Хндзахут, грот Сарнатун, стародавні цвинтарі;
  • Селище Казанчі: церкви Сурб Геворг (XIII століття), Кармір та Мехракер; кладовища, селища, руїны IX—XIV століть;
  • Пам'ятники Гюлатаха: фортеця Мелік-Алавердянів, селище, давнє кладовище, церква Котрац Ехці, церква Овсеп, кінний завод;
  • Пам'ятники Мартакерта: Мартакертська церква, селище із залишками язичницького кладовища, міст початку XX століття;
  • Церква в селі Неркін Оратів;
  • Пам'ятники Кусапата: церква Сурб Аствацацін (1269 рік), місце паломництва Нахатак, цвинтар;
  • Церква в селі Мохратаг (1883 рік);
  • Монастирський комплекс Інн Мас (Хін Мохратаг — Старий Мохратаг): руїни старовинних культових споруд, церква 1881 року, палац-фортеця Мелік-Ісраелянів (1771 рік). В околицях — церква в селищі Хач-хорат, місце паломництва Таварахач, Хачкар Григора (IX—X століття).
  • Монастир Хатраванк;
  • Пам'ятники Атерка: фортеця Акана, цвинтар Мухдусі, селища Караундж, Астхаблур, Шукаванк, Мтнадзор, Хоторашен, Срашен, Сумін, Цос, Срін, Хехехотен, Тхкот, Ткохнут, монастирі Масіс (Масісванк), Іцкар, Колін та інші визначні пам'ятки;
  • Пам'ятники села Чапаре: фортеця Акаракаберд, базиліка Сурб Мінас, монастир Карміркаріванк. На південь від села — залишки 36 поселень;
  • Монастир Чаректараванк в Чаректарі;
  • Монастирі Вардана (1215 рік) і Кармірванк в Вагуасі;
  • Монастир Аменапркіч поблизу Газараоха;
  • Пам'ятники села Кохочот: три зруйнованих у XX столітті церкви, цінні хачкари, селища Хорастан, Кармір Кар і Ері Оратів;
  • Пам'ятники в місцевості на північ від Дрмбона: зруйнована каплиця (1187 рік), два старовинні кладовища, церква Анапат, селища;
  • Церква Сурб Аствацацін в селі Мехмана;
  • Руїни Кахакатехі поблизу Мец-Шена, що були, ймовірно, наглядовим пунктом;
  • Фортеця Джраберд;
  • Монастир Еріцманканцванк та Анапат поблизу Джраберда;
  • Пам'ятники села Тонашен: камінь з написом «Рубіж Сюніка», дві церкви з загальною назвою Чохт Ехці, селища Тагаворасер, Тутот, Хоторашен-Хохомашен, церква Котрац Ехці (XIII століття), міст Геті Гомер (1902 рік), пам'ятники-джерела;
  • Монастир Єгіше Аракял (XIII століття) у підніжжя гори Мрав поблизу Тонашена;
  • Руїни стародавніх поселень на півночі району: Каланкатуйк (приблизно, поблизу Магавуса), Тутот, Дастакерт, Шінатех, Халваташен, Алахкулі;
  • Церква Сурб Єгіше в Мадахісі, монастир Тухкасар;
  • Монастир Глхо (Урекі, Орек, Урекаванк, V століття) поблизу села Таліш. Недалеко від села знаходиться також історично значуще село Дютакан і палац Мелік-Бегларянів;
  • Пам'ятники Ванкасара;

та інші

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Перепис населення НКР 2007 року[недоступне посилання]
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Мартакертський район
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?