Геза Мароці
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Геза Мароці | |
|---|---|
| угор. Maróczy Géza | |
 | |
| Народився | 3 березня 1870[1] Сеґед, Угорщина[1] |
| Помер | 29 травня 1951 (81 рік) Будапешт, Угорська Народна Республіка[1] |
| Поховання | Керепеші |
| Країна | .svg){kind=small} Угорщина |
| Діяльність | шахіст, письменник-документаліст, гідроінженер |
| Alma mater | Федеральна вища технічна школа Цюриха (1902)[2] і Будапештський університет |
| Знання мов | угорська і німецька |
Геза Мароці (угор. Maróczy Géza; 3 березня 1870, Сегед — 29 травня 1951, Будапешт) — угорський шахіст. Один з найкращих шахістів світу на початку XX сторіччя. Міжнародний гросмейстер (1950).
У шахи грав з 15-літнього віку. З 1891 виступав у клубних турнірах Будапешта, часто грав з Рудольфом Харузеком. 1895 року, за рекомендацією Емануїла Ласкера, виступив у міжнародному турнірі в Гастінґсі (побічний турнір), де посів 1-е місце (+8, −0, =3). 1896 виступив у Нюрнбергу (2 місце) і Будапешті (9-10 місця). Період 1900—1910 років був найуспішнішим у кар'єрі майстра: Лондон — 2—4-е місця; Відень (1899/1900) — 1-е; Париж (1900) — 3-4; Мюнхен — 1-3; Монте-Карло (1902 і 1904) — 1, 1903 — 2; Остенде (1905 і 1906) — 1-е і 2-е місця, відповідно; Бармен (1905) — 1; Карлсбад (1907) — 2; Відень (1908) — 1—3-є місця. Усього в ті роки (1900—1908) провів 189 партій, з яких програв тільки 17.
Після війни продовжував успішно виступати в турнірах. Найкращі результати: Амстердам (1922) — 1-е місце; Гастінгс (1923 і 1924) — 2-е і 1-е місця, відповідно; Карлсбад (1923) — 1-3-є; Нью-Йорк (1924) — 6; Будапешт (1932) — 1; Дрезден (1936) — 3-4-е місця. Тричі очолював збірну Угорщини на шахових олімпіадах.
За свою 40-літню кар'єру Мароці взяв участь у 63 турнірах, у понад половині з них потрапляв до першої трійки: перемоги (або поділені 1—2-е місця) у 14 турнірах, 2-е місце — в 16, 3-є — в 9 турнірах. Отримав багато призів за «найгарнішу партію», зокрема за перемоги над М. Чигоріном (Відень, 1903), Й. Гунсберґом (Монте-Карло, 1904), Дж. Блекберном (Остенде, 1906), М. Ейве (Схевенінген, 1923).
Великий вплив на розвиток шахового стилю Гези Мароці мали ідеї Зігберта Тарраша. Угорський майстер дуже добре розігрував ендшпілі, особливо ферзеві та коневі закінчення. Вніс нові ідеї в дебютну теорію: атака Мароці в сицилійському захисті.
- ↑ а б в Deutsche Nationalbibliothek Record #108984303 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
- ↑ https://www.chessgames.com/player/geza_maroczy.html?kpage=7
- Мароци Геза // Шахматы: энциклопедический словарь/ Гл. ред. А. Е. Карпов. — Москва: Советская энциклопедия, 1990.
- Ганс Кмох Гросмейстери, яких я знав(англ.)
- Недооцінений шахіст світового класу: Геза Мароці [Архівовано 24 березня 2020 у Wayback Machine.](англ.)
 | |
|---|---|
| Література та бібліографія | |
| Словники та енциклопедії | |
| Довідкові видання | |
| Нормативний контроль | BIBSYS: 90080136 · FAST: 1717890 · Freebase: /m/02hzv3 · GND: 108984303 · ISNI: 0000000078562768 · J9U: 987007599373505171 · LCCN: n83221300 · LNB: 000201853 · NKC: mzk2009496015 · NSZL: 000000003402 · NTA: 068522673 · NUKAT: n2014130488 · VIAF: 71951545 |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
