Манаґуа ісп. Leal Villa de Santiago de Managua
герб прапор
Основні дані
12°09′15″ пн. ш. 86°16′25″ зх. д. / 12.15437222224999836° пн. ш. 86.27376666669444205° зх. д. / 12.15437222224999836; -86.27376666669444205Координати: 12°09′15″ пн. ш. 86°16′25″ зх. д. / 12.15437222224999836° пн. ш. 86.27376666669444205° зх. д. / 12.15437222224999836; -86.27376666669444205
Країна	Нікарагуа
Регіон	Манагуа
Столиця для	Нікарагуа і Манагуа
Засновано	1819
Площа	544 км²
Населення	1,723,000
Висота НРМ	83 м
Водойма	Манагуа
Назва мешканців	англ. Managua, есп. Managvano, ісп. Managüense, ісп. Capitalino, ісп. Managua, фр. Managuayen[1] і фр. Managuayenne[1]
Міста-побратими	Тайбей (1992), Каракас, Мадрид, Трухільйо, Монреаль, Халапа-Енрикес, Ріо-де-Жанейро[2], Оспіталет-да-Любраґат, Санто-Домінго, Лос-Анджелес, Буенос-Айрес
Часовий пояс	UTC−6
GeoNames	3617760
OSM	r5835475  ·R
Поштові індекси	10000–14345
Міська влада
Мер міста	Дейзі Торрес (Daisy Torres)
Вебсайт	managua.gob.ni
Мапа
Манаґуа Манаґуа (Нікарагуа)
Манаґуа у Вікісховищі

Мана́ґуа або Леа́ль-Ві́лья-де-Сантья́ґо-де-Мана́ґуа (ісп. Managua, Leal Villa de Santiago de Managua) — столиця Нікарагуа. Лежить у західній частині країни за 45 км від Тихого океану на південному березі однойменного озера на висоті 50 метрів над рівнем моря. Цей мальовничий район із численними озерами й вулканами відрізняється дуже спекотним кліматом. Місто утворює самостійну адміністративну одиницю: національний округ Манагуа, населення якого становить близько 1 723 000 жителів.

Столиця є одночасно найбільшим містом країни, його головним адміністративним і торговим центром, а також великим транспортним вузлом на Панамериканському шосе. Тут розвинені текстильні, харчові, хімічні, шкіряно-взуттєві, цементні, фармацевтична галузі промисловості. Є міжнародний аеропорт.

У Манагуа перебуває Центральноамериканський університет (1961), Політехнічний університет Нікарагуа (1968, статус університету 1976), Національний автономний університет Нікарагуа (1982), Національний інженерний університет (1983), Американський університет (1992), Католицький університет Нікарагуа (1992), а також кілька медичних та економічних вишів. Серед визначних пам'яток: Палац Республіки й пам'ятник Рубену Даріо — знаменитому поетові Нікарагуа.

Перше поселення на місці столиці заснували іспанці в XVI столітті, а 1846 року Манагуа одержало статус міста. З 1858 року це столиця Республіки Нікарагуа. Цікавим є той факт, що столицею місто було призначено для того, щоб покласти кінець боротьбі за першість між двома найбільшими містами Нікарагуа — Леоном і Гранадою. 1876 року місто було повністю затоплено повінню, а 1931 року дуже постраждало від сильного землетрусу і пожежі. Після чергового руйнівного землетрусу 1972 року діловий центр міста був заново побудований за 10 км на північний захід від колишнього центру міста.

Манагуа розташовано в південно-західній частині Нікарагуа, у тихоокеанській зоні (ісп.: Zona del Pacífico de Nicaragua) у долині, яка тягнеться від С'єррас-де-Манагуа на півдні до озера Манагуа на півночі. Окрім озера Манагуа на території міста є ще декілька невеликих озер (чи лагун): Тискапа (0,4 км²) на північному сході, де створено природний заповідник. На заході Асососка, де також створено заповідник, Нехапа розташована далі на південь, і на північному сході Акахуалінка. Єдина панівна точка Манагуа 150-метровий пагорб Лома де Тіскапа.

Манагуа розташовано у зоні тропічного теплого та вологого клімату саван. Середньорічна температура +27,3 °C. Сезон опадів триває з травня по грудень, інші місяці дуже посушливі. Середньорічна кількість опадів — 1204 мм.

Муніципалітет Манагуа ділиться на 7 районів, при цьому в районі І зосереджені всі центральні установи столиці. Водночас Манагуа — є адміністративним центром Дераптаменту Манагуа до складу якого входить 9 муніципалітетів.

Манагуа є центром Міської агломерації Манагуа, яка також називається Велика Манагуа, або Міським регіоном Манагуа. До складу Міської агломерації Манагуа входить 9 муніципалітетів Департаменту Манагуа, а також 30 муніципалітетів інших департаментів Нікарагуа: 4 — Гранади, 8 — Карасо, 9 — Масайя.

Назва Манагуа походить від фрази «Мага-ахуак» (Mana-ahuac) атцекської мови науатль, що означає «близький до води» чи «оточений водою». Протягом своєї історії місто мало ряд назв, а саме

• Леал Вілла-де-Сантьяго-де-Манагуа, Leal Villa de Santiago de Managua (ісп.)
• Сантьяго-де-Манагуа, Santiago de Managua ісп.)

Муніципалітет Манагуа 985 тис. 143 чол (оцінка на 2009 рік) Велике Манагуа 1 млн 976 тис. чол (оцінка на 2005 рік)

Міський транспорт Манагуа преодставлений автобусами та таксі.

Міжміські перевезення здійснюються з допомогою автобусів ТрансНіка (TransNica) та Тікабус (TicaBus).

У місті Манагуа працює Міжнародний аеропорт Аугусто С. Сандіно.

• Музей Гуеллас-дн Акахуалінка (Museo Sitio Huellas de Acahualinca)
• Національний музей Нікарагуа (Museo Nacional de Nicaragua «Dioclesiano Chaves»)
• Будинок-музей команданте Хуліо Буітраго (Casa Museo «Comandante Julio Buitrago»)
• Художня збірка Центрального банку Нікарагуа (Colección Artística Banco Central de Nicaragua)
• Будинок-музей Ас'єнда Сан-Хасинто (Museo Casa Hacienda San Jacinto)
• Екологічний музейтропіків (Museo Ecológico de Trópico Seco)
• Музей фауни (Museo de la Fauna)
• Музей екології та культури доколумбових індійців (Centro Ecológico y Cultural Salvador Cardenal)
• Муніципальний музей Тікуантепе (Museo Municipal de Ticuantepe)
• Музей ліквідації безграмотності в Нікарагуа (Tren Cultural de la Alfabetización)
• Музей сандиністської революції (Museo de la Victoria Sandinista 1979—2009)

• Площа революції (Plaza de la Revolución)
• Столичний кафедральний собор Непорочного зачаття в Манагуа (Catedral Metropolitana de Managua)
• Старий кафедральний собор Сантьяго в Манагуа (Antigua Catedral de Managua или Vieja Catedral de Managua)
• Ла-Лома — старий президентський палац (La Loma)
• Палац культури (Palacio de la Cultura)
• Національний театр Рубена Даріо (Teatro Nacional Rubén Darío)
• Бібліотека доктора Роберто Баркеро (Biblioteca Dr. Roberto Incer Barquero)
• Головний Національний архів (Archivo General de la Nación)
• Національний автономний університет Нікарагуа (Universidad Nacional Autónoma de Nicaragua)
• Центральноамериканський університет (La Universidad Centroamericana)
• Національний стадіон «Денніс Мартінес» (Estadio Nacional Dennis Martínez)
• Національний ботанічний сад Хуана Баутіста Саласа (Arboretum Nacional Juan Bautista Salas)
• Природний заповідник Лагуна де Асососка (Reserva Natural Laguna de Asososca)
• Природний заповідник Лагуна де Тіскапа (Reserva Natural Laguna de Tiscapa)
• Ринок Роберто Уембес (Mercado Roberto Huembes)
• Історичний цвинтар Сан-Педро (Cementerio San Pedro)
• Пам'ятник петрогліфів «Галлина» (Sitio arqueológico «La Gallina»)

^[3]

• Б'янка Джаггер (* 1945) — нікарагуанська та британська правозахисниця, адвокат. Колишня дружина рок-музиканта Міка Джаггера.

• 
  Площа Революції вночі
• 
  Собор
• 
  Національний палац
• 
  Новий собор
• 
  Політехнічний університет Нікарагуа
• 
  Діловий центр міста
• 
  Готель «Crowne Plaza»

• Managua (NATIONAL CAPITAL, NICARAGUA) [Архівовано 3 серпня 2017 у Wayback Machine.] // «Encyclopaedia Britannica» (англ.)
• Манагуа / Энциклопедический справочник «Латинская Америка» [Архівовано 13 серпня 2017 у Wayback Machine.] (рос.)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Манагуа

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Comic Vine · MusicBrainz
Географія та географічні карти	archINFORM · Getty Thesaurus of Geographic Names · GeoNames · INaturalist · OpenStreetMap · UN/LOCODE · Who's on First · WOEID
Тематичні сайти	Yleinen suomalainen ontologia
Словники та енциклопедії	Большая российская энциклопедия · Велика данська енциклопедія · Велика каталанська енциклопедія · Велика норвезька енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Encyclopædia Universalis · Internetowa encyklopedia PWN · Proleksis Encyclopedia · Treccanis Enciclopedia Italiana
Довідкові видання	Collaborative InterLingual Index · Open Directory Project · WordNet
Нормативний контроль	BNE: XX452059 · BNF: 12466430v · FAST: 1205222 · Freebase: /m/0fqbf · GND: 4252626-7 · J9U: 987007561801505171 · LCCN: n79056139 · NKC: ge311478 · NLI: 000975435 · SUDOC: 033848475 · UIY: 000077314 · VIAF: 148910105