For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Маджак.

Маджак

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Цитата з твору Аль-Мас'уді «Луки золота» в якій згадується Маджак, володар валінана

Маджак, Маджк, Маджл — легендарний правитель слов'янського міжплемінного об'єднання валінана (влінана), яке переважна більшість дослідників ототожнюють з волинянами.

Писемні згадки

[ред. | ред. код]

Аль-Мас'уді

[ред. | ред. код]

Двічі згадується в творі арабського історика аль-Мас'уді (бл. 947 або 948 року) «Луки золота й копальні самоцвітів» (в різних перекладах також: «Промивальні золота та копальні самоцвітів», «Золоті копальні і розсипи самоцвітів») або коротко «Луки золота»:

Між ними (слов'янськими народами) є тільки один, при якому влада була споконвіку. Його володар називався Маджак. Цей народ називається валінана, і йому слідували здавна інші слов'янські племена та інші їхні царі його слухали[1].

І ці <язичники> розділяються на різні роди: з них рід, у якого з глибокої давнини була державність. Був у них цар, якого називали Маджк (Маджл). І цей рід називається в.линана. В давнину за цим родом йшла решта родів ас-сакаліба <за змістом: цей рід найбільше знатний з ас-сакаліба, так як в них вперше з'явилася державність>, бо саме в них <в.линана> був цар, і інші їх царі підпорядковувалися йому[2]

… до їх числа (належить) плем'я, в якого в давнину на початку віків була влада. Їх короля звали Мужек (Маджак). Це плем'я називається «валінана», і за цим племенем, бувало слідували у давнину всі племена слов'ян (сакаліба), так як головний король був в них, і всі королі (слов'ян) підкорювалися йому. Далі, за цим племенем знаходиться плем'я ободритів[3]

[Слов'яни] належать до різних племен, які ведуть між собою війни та мають над собою царів. Частина з них тримається християнської релігії, зокрема вчення яковітів. У іншої частини немає божественного писання й вони не тримаються жодного релігійного закону, адже взагалі нічого про такі закони не знають. Згадаємо ці племена.

Одне з племен колись у давнину мало царя, який називався Маджаком, а саме плем'я називалося валінана. У давнину це плем'я мало владу над усіма іншими слов'янами, адже мало свого царя, якому корилися царі всіх інших племен[4].

Ми дали раніше оповідання про володаря, якому підкорялися в давньому часі їх володарі, тобто про Маджака, володаря валінана. Цей народ є одним з слов'янських народів найчистішої крові, його шанували високо між їхніми народами, і він міг покликатися на давні заслуги між ними[1]

У ас-сакаліба багато родів і різновидів… Раніше ми згадали звістку про царя, якому підпорядкувалися всі їх царі в давнину, і це Маджк <цар> в.линана. І цей рід один корінь з коренів <тобто одна з головних династій> ас-сакаліба, шанований в їх родах. І це йде у них з давнини. Пізніше з'явились незгоди між їх родами, і щез їх порядок <ієрархія>. І їх роди стали ворожими один одному. Цар кожного їх роду є царем, як ми згадали, з їх царів, з причини, про яку довго розповідати[2].

… Ми вже раніше подавали відомості про короля, якому колись підлягали їхні (слов'ян) королі: це Мужек король валінана, а це плем'я — корінь з коренів слов'ян, яке шанується серед їхніх племен, і в нього була давня заслуга серед них. Потім розпалася згода між їхніми племенами, зникла їхня організація і їхні племена прийшли до занепаду[3]

Український археолог Олександр Овчінніков наводить також третю цитату арабського мандрівника, яку він своєю чергою запозичив у радянського сходознавця Андрія Ковалівського. Насправді згадана цитата є нічим іншим як перекрученою другою, з якої Олександр Овчінніков зробив висновок, що після смерті Маджака, його ім'я стало титулом для інших правителів. Як вважає археолог, під Маджаком заховалося спотворене слов'янське «мужик», відповідник германського імені Карл, а в самій розповіді аль-Мас'уді оповідається насправді про правителя франків Карла Великого. Однак версія не знаходить підґрунтя безпосередньо в джерелі, де валінана згадане серед язичницьких племен[4].

… Колись був до цього часу (тобто до 336 року (хіджри), король, що об'єднував їхніх королів, і йому, бувало, підлягали всі їхні племена, колись було його загальне ім'я (титул), що додавалося у загальній формі до (імені) кожного короля з їх (числа) — мужек. Потім зникло їхнє спільне прагнення і розпалася їхня згода, і (всі) їхні племена стали вболівати (за свої інтереси)… І кожне плем'я поставило над собою короля[3]

Український археолог Микола Бандрівський співставив ім'я Маджака зі згадуваним в арабских джерелах «аль-маджус, які є ар-рус», що в 844 р. здійснило морський похід на іспанську Севілью і вважає, що обидві назви означали норманів-маніхеїв, оскільки у согдійців і уйгурів терміном «моджак» називалися єпископи маніхейської церкви[5].

Ібн Якуб

[ред. | ред. код]

Окремо набула поширення версія, що Маджак згадується в єврейського купця з Тортоси Ібрагіма ібн Якуба аль-Ізраіле аль ат-Туртузі (до 912/913 — після 966) під ім'ям Maha. Проте повідомлення єврейського купця дійшло до наших часів лише в переказах інших осіб[2]. Тому, до прикладу, Олександр Овчінніков ідентифікував Магу з володарем племені лютичів[3].

Мовознавча гіпотеза

[ред. | ред. код]

Український мовознавець, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Костянтин Тищенко сформулював версію щодо кельтської етимології імені Маджак, на цій підставі нав'язуючи паралелі з легендарним персонажем валлійського фольклору князем Мадоком[6].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б Цит. за виданням: Іван Крип'якевич. Галицько-Волинське князівство. — Львів, 1999. — С. 80.
  2. а б в Цит. за публікацією: Максим Жих. До проблеми гіпотези Волинської землі (VI — початок Х ст.) // Дрогобицький краєзнавчий збірник. — Вип. 13. — 2009. — C. 9-23. [Архівовано 29 квітня 2016 у Wayback Machine.]
  3. а б в г Цит. за публікаціями: Олександр Овчинников. Народи Центральної Європи за книгою ал-Масуді (до питання про «державу волинян») // Східний світ. — № 1–2. — 1995—1996. [Архівовано 5 серпня 2016 у Wayback Machine.] Марія Піцишин. Олександр Овчинников. Міф про державу дулібів VI століття // Наукові записки / Львівський історичний музей. — Львів, 1997. — Вип. 6, част. 1. — С. 123—134.
  4. а б Михайло Якубович. Волинь у повідомленнях арабського історика аль-Мас'уді: свідчення нових видань оригіналу. Архів оригіналу за 8 серпня 2016. Процитовано 5 червня 2016.
  5. Бандрівський М. С. Релігійний аспект присутності норманів на заході Українського Лісостепу (про час та умови появи маніхейської єресі) // Історія релігій в Україні: науковий щорічник.- 2018. — Вип.28, ч. І. — С. 42-53
  6. Костянтин Тищенко. Мовні контакти: свідки формування українців. — Київ, 2006. — C. 378.

Посилання та література

[ред. | ред. код]
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Маджак
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?