Мадг'я-Прадеш
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Штат Мадг'я-Прадеш | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| |||||
| Столиця | Бхопал | ||||
| Найбільше місто | Гваліор, Індаур, Джабалпур | ||||
| Країна |  Індія[1]
| ||||
| |||||
| Офіційна мова | гінді | ||||
| Населення | |||||
| - повне | 60,385 млн чол. | ||||
| - густота | 196 чол./м² | ||||
| Площа | |||||
| - повна | 308 144 км² | ||||
| Висота | |||||
| - максимальна | 1352 м (Dhupgarhd) | ||||
| Дата заснування | 26 січня 1950 | ||||
| Губернатор | Mohan Yadavd | ||||
| Вебсайт | mp.nic.in | ||||
| Код ISO 3166-2 | IN-MP | ||||
| |||||
| |||||
| |||||
.svg)
Мадг'я-Прадеш (гінді मध्य प्रदेश, англ. Madhya Pradesh) — штат у центрі Індії. Столиця — місто Бхопал.
Площа штату — 308,1 тис. км² (2-й за площею в країні) — до виділення з його складу в 2000 р. штату Чхаттісгарх, Мадг'я-Прадеш був найбільшим за площею в країні. Межує зі штатами Гуджарат, Раджастхан, Уттар-Прадеш, Чхаттісгарх, Махараштра.
Штат знаходиться на вододілі Бенгальської затоки і Аравійського моря. До басейну першого відносяться притоки Ґанґи, Маханаді і Годаварі, другого — Нармада і Тапті. Лісистість становить 31 %.
Штат поділений на 10 дивізіонів і включає в себе 50 округів: Детальніше дивитись Список округів штату Мадх'я-Прадеш
З 321 по 185 р. до н. е. територія штату входила до складу імперії Маур'їв, створеної царем Чандраґуптою. Місто Удджайн, розташоване на північному заході штату, було одним з найважливіших міст імперії.
У IV—V століттях північна Індія була знов об'єднана під владою Гуптів. Надалі настав період феодальної роздрібленості, хоча північна частина штату знаходилася під владою могутнього Делійського султанату в XIII—XIV століттях.
На початку XVI століття велика частина штату знаходилася під владою гваліорського махараджі і гуджаратського султана. В середині XVI століття ці території увійшли до складу імперії Великих Моголів (при імператорові Акбарі). Після смерті в 1707 р. імператора Аурангзеба вплив Моголів почав слабшати, і контроль над штатом встановили племена маратхі (основне населення сучасного штату Махараштра). Проте в результаті трьох англо-маратхських війн в 1775—1818 р. їх змінили британці — основна частина штату увійшла до Британської Індії на правах князівства.
У 1861 р. південна частина штату увійшла до складу Центральних провінцій британської колонії. У 1950 р. штат отримав сучасну назву, проте, його кордони потім двічі перекраювалися — спочатку в 1956 р., коли околиці Нагпура увійшли до складу Махараштри, а потім в 2000 р., коли був виділений штат Чхаттісгарх.
Виробляється: бавовна, олійні культури, цукор, текстиль, папір, алюміній, розвинене машинобудування.
На території штату знаходиться ряд об'єктів Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО — це храми Кхаджурахо, буддійські пам'ятки — ступа Санчі та скелясті печери Бхімбеткі. Індаур (Індор), Гваліор, Бхопал, Удджайн також є крупними туристичними центрами.
- ↑ archINFORM — 1994.
- MP Portal [Архівовано 24 жовтня 2009 у Wayback Machine.]
- Govt. of MP
- MP Tourism [Архівовано 2 травня 2019 у Wayback Machine.]
- MP Police [Архівовано 26 січня 2009 у Wayback Machine.]
- MP Forests
- Map of Madhya Pradesh [Архівовано 4 лютого 2009 у Wayback Machine.]
- [1]
- Madhya Pradesh The Heart of India [Архівовано 27 лютого 2009 у Wayback Machine.]
| ||||||||||
|
.svg){kind=small}
|
Це незавершена стаття з географії Індії. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
