Міжнародний банк реконструкції та розвитку
Абревіатура	IBRD(англ.), BIRD(фр.), BIRS(італ.), МБРР(рос.), BIRF(ісп.), ՎԶՄԲ(вірм.), МБРР(укр.), МБВР(болг.), МБРР(біл.), BİYB(азерб.), BIRF(астур.), РАТБ(чув.) , IBRD(еспер.), BIAF(ірл.), BIRD(окситан.), MBOR(словац.), BIRD(порт.), МБРР(русин.)
Тип	багатосторонній банк розвиткуd
Засновано	1944 і 1946
Засади	Статті Угоди МБРРd
Країна	США
Штаб-квартира	Вашингтон
38°53′56″ пн. ш. 77°02′33″ зх. д. / 38.89900000002777603° пн. ш. 77.04250000002778620° зх. д. / 38.89900000002777603; -77.04250000002778620
Керівник	Ajaypal Singh Bangaطاهرعلي محمدقايد اليمن ابd (2 червня 2023)[1]
Материнська організація	Група Світового банку
Вебсайт: worldbank.org/en/about/what-we-do/brief/ibrd

Міжнародний банк реконструкції та розвитку (МБРР) англ. International Bank for Reconstruction and Development (IBRD) — одна з п'яти інституцій Групи Світового банку, заснована в 1945 році. Штаб-квартира — Вашингтон. 188 країн є учасниками банку; Україна — учасник з 1992 р.

Міжнародний банк реконстру́кції та розвитку — основна кредитна установа Світового банку. На відміну від МВФ Міжнародний банк реконструкції та розвитку кредитує проекти економічного розвитку. МБРР — найбільший кредитор проектів розвитку в країнах, що розвиваються із середнім рівнем доходів на душу населення. Країни, що подають заявку на вступ у МБРР, повинні спочатку стати членами МВФ. Всі позики банку надаються під гарантії урядів країн-членів. Позики виділяються під процентну ставку, що змінюється кожні 6 місяців. Позики надаються, як правило, на 15-20 років з відстрочкою платежів по основній сумі позики від трьох до п'яти років.

Міжнародний банк реконструкції й розвитку (МБРР) — спеціалізована установа ООН, міждержавний інвестиційний інститут, заснований одночасно із МВФ відповідно до рішень Міжнародної валютно-фінансової конференції в Бреттон-Вудсі в 1944 р. Угода про МБРР, що є одночасно і його уставом, офіційно набуло чинності в 1945 р., але банк почав функціонувати з 1946 р. Місцезнаходження МБРР — Вашингтон.

Профіціальною метою діяльності МБРР є сприяння країнам-членам у розвитку їхньої економіки за допомогою надання довгострокових позик і кредитів, гарантування приватних інвестицій. Спочатку МБРР був покликаний за допомогою акумульованих бюджетних коштів капіталістичних держав і приваблюваних капіталів інвесторів стимулювати приватні інвестиції в країнах Західної Європи, економіка яких значно постраждала під час Другої світової війни.

Із середини 50-х рр., коли господарство країн Західної Європи стабілізувалося, діяльність МБРР почала здебільшого орієнтуватись на країни Азії, Африки й Латинської Америки, маючи на меті протидію національно-визвольній боротьбі й стимулювання розвитку їхньої економіки.

Вищими органами МБРР є Рада керуючих і Директорат як виконавчий орган. На чолі банку — президент, як правило, представник вищих ділових кіл США. Сесії Ради, що складається з міністрів фінансів або керуючих центральними банками, проводяться раз на рік паралельно із сесіями МВФ. Членами банку можуть бути тільки члени МВФ, голоси також визначаються квотою країни в капіталі МБРР (85,2 млрд дол.). Хоча членами МБРР є 187 країн, чільну позицію посідають країни сімки: США, Японія, Велика Британія, ФРН, Франція, Канада й Італія.

Джерелами ресурсів банку крім акціонерного капіталу є розміщення облігаційних позик, головним чином на американському ринку, і кошти, отримані від продажу облігацій.

МБРР надає кредити, як правило, на строк до 20 років для розширення виробничих потужностей країн — членів банку, які видаються під гарантію їхніх урядів. МБРР надає також гарантії по довгострокових кредитах інших банків. Як і МВФ, він вимагає обов'язкового надання інформації про фінансове становище країни-позичальника, що кредитуються в об'єктах і змісті місії банку, що обстежує ці об'єкти.

Необхідно підкреслити, що банк покриває своїми кредитами лише 30 % вартості об'єкта, причому найбільша частина кредитів направляється в галузі інфраструктури: енергетику, транспорт, зв'язок. Із середини 80-х рр. МБРР збільшив частку кредитів, що направляють у сільське господарство (до 20 %), в охорону здоров'я й утворення. У промисловість направляється менш 15 % кредитів банку.

Останніми роками МБРР опікується проблемою врегулювання зовнішнього боргу країн, що розвиваються: 1/3 кредитів він видає у формі так називаного спільного фінансування. Банк надає структурні кредити для регулювання структури економіки, оздоровлення платіжного балансу.

На додаток до МБРР минулого створені такі фінансові інститути: Міжнародна асоціація розвитку, Міжнародна фінансова корпорація. Багатобічне агентство по гарантуванню інвестицій. На початку 1991 р. до складу членів цих організацій входили 155 країн. За період свого існування банк і його організації надали понад 5 тис. позики на загальну суму 245 млрд дол. Майже 3/4 всіх позик припадає на МБРР.

Основними цілями банку є:

• сприяння країнам-членам в розвитку економіки шляхом надання їм довгострокових позик і кредитів;
• заохочення іноземного інвестування через надання гарантій або участь в позиках та інших інвестиціях приватних кредиторів;
• стимулювання тривалого збалансованого зростання міжнародної торгівлі, підтримка збалансованості платіжних балансів країн-членів.

Організаційна структура МБРР:

• Рада керуючих;
• Директорат;
• Комітет з розвитку;
• Президент.

Рада керуючих – вищий орган МБРР. Вона складається з призначених країнами-членами управлінців. Звичайно це міністри фінансів або президенти центральних банків країн. Строк повноважень керуючого – 5 років, але можливе повторне призначення. Рада збирається раз на рік для обговорення кардинальних питань політики банку. При голосуванні в Раді всі голоси країни залежать від її частки в капіталі банку. Понад 40% голосів належать вкупі державам "Великої Сімки".

Директорат складається з 24 директорів-виконавців, які обираються на два роки. З них 5 призначаються п'ятьма членами МБРР – США, Японією, Німеччиною, Великою Британією, Францією; решта обирається з урахуванням належності до певної групи країн. Директори забезпечують здійснення поточної діяльності банку.

Комітет з розвитку – спільний орган Світового банку й МВФ. Він складається з 24 членів і являє собою політичний форум для завчасного обговорення найважливіших проблем в сфері економічного розвитку. Здійснює дослідження й виконує аналіз середньо-строкових і довгострокових перспектив розвитку економіки країн, що розвиваються, розробляє відповідні рекомендації щодо розподілу ресурсів банку.

Президент обирається строком на 5 років. Він не може бути ні керуючим, ні директором. Президент здійснює адміністративні функції й контролює поточні справи банку.

Джерелами їх формування є статутний капітал, що складається підпискою країн-членів; позикові кошти; платежі в рахунок погашення боргу.

Уставний капітал банку на середину 1998 р. становив 191 млрд доларів. Він формується нетрадиційно. Уряди країн-членів купують акції, але сплачують лише невелику частину їх вартості (6%). Решта капіталу є "недоторканою" і може бути затребувана банком лише в разі відсутності в нього ресурсів для термінового погашення своїх зобов'язань. Поки що таких випадків не траплялося. Цей гарантійний капітал не можна використовувати для надання кредитів.

Підписка країн-членів на акції банку здійснюється згідно з їхньою економічною потужністю. Кожна країна має свою квоту в уставному капіталі. Квота України становить 0.8% капіталу банку, США – 17% , Японії – 6, 24% . Росії, Канади, Саудівської Аравії, Індії та Італії – по 2,99%.

Зовнішні джерела фінансування. МБРР є значним позичальником на світовому фінансовому ринку. Він випускає облігації під 7% щорічних, що дуже вигідно приватним інвесторам. їх інтерес підігрівається ще й тим, що банк дає гарантії під ці облігації. Крім того, приватні банки й інші кредитні інститути вкладають також свої капітали в облігації МБРР. За рахунок емісії облігацій МБРР формує 94% своїх ресурсів.

Основне призначення кредитів – стимулювання розвитку приватного сектору в країнах-членах. До прийняття рішення про надання кредиту в країну прямує місія МБРР, яка вивчає економічну ситуацію, оцінює доцільність здійснення проектів, під які плануються кредити. Місія складає свій висновок і рекомендації, які країна мусить прийняти, інакше може й не одержати кредиту.

Кредити надаються тільки урядам, відповідно їх центральним банкам для фінансування великих проектів під гарантії урядів. На початок 1998 р. сума позик МБРР досягла 107 млрд доларів.

Кредити надаються на строк 15-20 років. Ставка кредиту в середньому перевищує на 0,5% ставку по позиковим коштам банку. Оскільки МБРР залучає позики з розрахунку 7% щорічних, то кредитна ставка становить в середньому 7,5% .

Для країн, що розвиваються, ставка дещо нижча. Найбіднішим країнам МБРР може надати безвідсотковий кредит.

Однією з особливостей діяльності МБРР є відмова від реструктуризації заборгованості клієнтів: випадків неповернення кредитів ще не було. Хоч прибуток не є головною метою МБРР, він працює прибутково. В середині 90-х років пересічно за рік прибуток становив понад 1 млрд доларів; він використовується для поповнення ресурсів МБРР. Дивідендів своїм членам банк не сплачує.

МБРР спочатку кредитував конкретні об'єкти, переважно інфраструктури, ретельно їх відбираючи. Це обмежувало позичальникам можливість маневру, що викликало їх невдоволення. З 80-х років кредити стали менше прив'язуватись до конкретних об'єктів. Крім підприємств приватного сектора банк став кредитувати й державні підприємства, але під гарантії уряду. Банк кредитує й галузі, куди приватний капітал йде неохоче через їх високу капіталоємність або низьку рентабельність (енергетика, транспорт, сільське господарство).

Надання кредитів Світовим банком має демонстраційний ефект: його авторитет стимулює приватних інвесторів та інші банки спрямовувати капітали в країни, що одержали кредити від МБРР.

Таким чином, Світовий банк спричиняє дуже сильний вплив на весь валютно-кредитний ринок.

• М. А. Дудченко, М. Ю. Рубцова. Міжнародний банк реконструкції і розвитку // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4

• Міжнародний банк реконструкції та розвитку [Архівовано 20 листопада 2016 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 2001. — Т. 3 : К — М. — 792 с. — ISBN 966-7492-03-6.
• Сторінка на сайті Світового банку [Архівовано 3 червня 2004 у Wayback Machine.]
• Bank Information Center—World Bank

п о р Організація Об'єднаних Націй
Головні органи	Генеральна Асамблея (Голова) Рада Безпеки (Постійні члени) Економічна і соціальна рада Секретаріат (Генеральний секретар) Міжнародний суд Рада з Опіки
Секретаріат	Управління Верховного комісара ООН у справах біженців Управління Верховного комісара ООН з прав людини Офіс ООН з координації гуманітарних питань Управління ООН з наркотиків і злочинності Європейська економічна комісія ООН Спеціальний координатор ООН з мирного процесу на Близькому Сході UN-OHRLLS
Структура	Статут Резолюції Офіційні мови Постійні представники Універсальний періодичний огляд Геосхема ООН Пам'ятні дати ООН
Історія	Ліга Націй Ялтинська конференція Список місій по підтриманню миру
Головні офіси	Штаб-квартира у Нью-Йорку Офіс у Женеві Офіс у Відні Офіс у Найробі
Спеціалізовані установи	Багатостороння агенція з гарантій інвестицій Всесвітня метеорологічна організація Всесвітня організація охорони здоров'я Всесвітня організація інтелектуальної власності Всесвітній поштовий союз Міжнародне агентство з атомної енергії Міжнародна організація цивільної авіації Міжнародна морська організація Міжнародний фонд сільськогосподарського розвитку Міжнародна асоціація розвитку Міжнародний банк реконструкції та розвитку Міжнародний валютний фонд Міжнародна організація праці Міжнародний союз електрозв'язку Міжнародна фінансова корпорація Міжнародний центр з урегулювання інвестиційних спорів Продовольча та сільськогосподарська організація ООН Всесвітня туристична організація ЮНЕСКО ЮНІСЕФ Організація Об'єднаних Націй з промислового розвитку Фонд ООН у галузі народонаселення
Допоміжні органи	Військово-штабний комітет ООН Міжнародний трибунал щодо колишньої Югославії Міжнародний трибунал щодо Руанди Комісія ООН з прав міжнародної торгівлі Комісія ООН зі сталого розвитку Комітет з прав людини ООН Рада ООН з прав людини ООН-Жінки
Інші програми та організації	Міжнародний торговий центр Міжурядова група експертів з питань змін клімату Організація із заборони хімічної зброї Миротворчі сили ООН Об'єднана програма ООН з ВІЛ/СНІД Конференція ООН з торгівлі та розвитку Програма розвитку ООН Програма ООН з довкілля Програма ООН з населених пунктів Світова продовольча програма Група 77
ООН і Україна	Україна в ООН Постійні представники України в ООН Програма партнерства України та ООН (2018—2022) ЮНІСЕФ Україна Представництво Фонду ООН у галузі народонаселення в Україні

Література та бібліографія	Архів преси XX століття
Словники та енциклопедії	Велика каталанська енциклопедія · Історичний словник Швейцарії · Энциклопедия Кругосвет · BabelNet · Encyclopædia Britannica
Довідкові видання	KBpedia
Нормативний контроль	BAV: ADV11895913 · BIBSYS: 90838274 · BNE: XX117182 · BNF: 13163213m · CiNii: DA00129674 · EGAXA: vtls003780363 · Freebase: /m/095n0 · GND: 5339280-2 · ISNI: 0000000121637463 · J9U: 987007269953005171 · KRNLK: KAB201907254 · LCCN: n2006212727 · LIBRIS: 97mpm78t2jfknpd · LIH: LNB:V*6700;=1A · NDL: 00265448 · NLG: 102312 · NSK: 000057869 · PTBNP: 146796 · RERO: 02-A000015948 · VcBA: 494/17472 · VIAF: 271359876