For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Лібертаріанський консерватизм.

Лібертаріанський консерватизм

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Прапор, що символізує поєднання лібертаріанства та консерватизму

Лібертаріáнський консервати́зм[1], лібертарний консерватизм[2][3], консервативне лібертаріанство[4] або фузіонізм — це права політична ідеологія, що характеризується поєднанням елементів консерватизму та лібертаріанства[1][3][5][6][7]. Засновником цієї ідеології є Франк Майер. Кандидат філофських наук Едуард Юрченко вважає основним джерелом лібертарного консерватизму Ганса-Германа Гоппе[2], що вважав, що кожен консерватор повинен бути лібертаріанцем, а кожен лібертаріанець повинен бути консерватором[8]. В той самий час, кандидатка політичних наук Зоряна Оніпко зазначає, що погляди Гоппе різняться з поглядами інших лібертарних консерваторів[6]. В США, лібертаріанські консерватори – це послідовники батьків-засновників США[9] та багато хто з них є прибічниками Республіканської партії США[10].

Історія

[ред. | ред. код]

Через свою спорідненість з класичним лібералізмом[11] та через те, що погляди лібертарних консерваторів схожі до поглядів батьків-засновників США[1][9], погляди схожі на консервативне лібертаріанство можна побачити в США та Британії ще в XVIIIXIX ст.[1][12][13].

Проте, остаточно синтезувалася ця ідея у 1950-х роках Франком Мейером[6][14], котрий виклав свої ідеї в роботах "У захист свободи: Консервативне кредо" та "Консервативний мейнстрім".

У 1990-х роках сформувалося палео-лібертаріанство, що є дуже схожим з консервативним лібертаріанством. Лью Роквел у своєму маніфесті "Справа для палео-лібертаріанства" написав, що треба знову відновити поєднання консерватизму та лібертаріанства[15]. Одним із направленням лібертарного консерватизма є християнське лібертаріанство[10]. Проте, це направлення є молодим і ще не остаточно відділилося від консервативного лібертаріанства.

Ганс-Герман Гоппе вважав, що кожен лібертаріанець повинен бути консерватором, а кожен консерватор – лібертаріанцем[8]. Свої основні ідеї він виклав у 2000-х роках у своїй праці "Демократія: скинутий бог".

Основні тези

[ред. | ред. код]

Економіка

[ред. | ред. код]

Лібертаріанський консерватизм підтримує лібертаріанську ідею вільного ринку[1][7][13]. Ряд лібертарних консерваторів віддають перевагу австрійській економіці і критично ставляться до фіатних грошей[7]. Ідеологія консервативного лібертаріанства також підтримує, де це можливо, послуги з приватизації, які традиційно надаються урядом[7]. Консервативні лібертаріанці виступають за мінімальне регулювання урядом соціального життя та відстоює фіскальну дисципліну та повагу до контрактів[7].

Філософські засади

[ред. | ред. код]

В основі консервативно-лібертаріанського світогляду лежить концепція особистості[13]. Слідом за Локком консервативні лібертаріанці вважають людей «вільними, рівними та незалежними». Свобода особистості корениться в її здатності мислити самостійно[1][13]. Однак здебільшого консервативно-лібертаріанський погляд на свободу орієнтований на зовнішній світ[13]. Це і є консервативною "частиною" цієї ідеології. В її основі лежить філософія консервативного суспільства, що виникло не внаслідок постійного державного регулювання життя людей, а внаслідок активної діяльності громадянського суспільства[7]. Ця рівність розуміється формально: хоча люди різняться за багатьма аспектами, наприклад, за своїми здібностями, соціальним статусом і кількістю майна, яким вони володіють, вони рівні в тому сенсі, що кожен має однакові претензії на свободу, а також право на рівний захист і поводження відповідно до закону[13]. Крім того, лібертарні консерватори вважають, що вільний ринок приносить суспільству соціальну стабільність[1]. Часто, лібертаріанські консерватори є християнами, що зумовило виникнення окремого напряму лібертарного консерватизму – християнського лібертаріанства[10].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д е ж Кирилюк, Федір (2009). Філософія політичної ідеології (PDF). Київ: Центр Учбової літератури. с. 176—179. ISBN 978-966-364-976-4. Архів оригіналу (PDF) за 19 червня 2018. Процитовано 29 січня 2022.
  2. а б Юрченко, Е. А. (2013). Традиціоналізм та лібертарний консерватизм: порівняння та перспективи синтезу (погляд в контексті творчості Ханса-Херманна Хоппе та Юліуса Еволи). Вісник Дніпропетровського університету. Серія : Філософія. Соціологія. Політологія. № 21, вип. 23(3). с. 252. ISSN 9125-0912. Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 1 січня 2022. ((cite news)): Перевірте значення |issn= (довідка)
  3. а б Либертарный консерватизм. academic.ru (російською) . Архів оригіналу за 30 грудня 2021. Процитовано 30 грудня 2021.
  4. Camacho, Enrique (2015). Conservative libertarianism and the ethics of borders (PDF) (англійською) . Distrito Federal: Universidad Panamericana. Архів оригіналу (PDF) за 29 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
  5. Johnston, Larry (2007). Politics: An Introduction to the Modern Democratic State. Toronto, Ontario: University of Toronto Press. ISBN 978-1-4426-0040-9. - С. 154-156.
  6. а б в Оніпко, Зоряна. Ідеологія лібертаріанства: витоки та еволюція. Чтиво. Архів оригіналу за 2 січня 2022.
  7. а б в г д е Yadav, Aryma Brajesh. An Insight into Libertarian Conservatism.
  8. а б Хоппе Г.-Г. Демократия. Низвергнутый Бог. — С. 162. Архівовано з джерела 1 січня 2022
  9. а б Віктор Фрідман (17 квітня 2013). «Соціалістичні штати америки». archive.is (російською) . Архів оригіналу за 17 квітня 2013. Процитовано 1 січня 2022.
  10. а б в Виды либертарианства. sc2tv.ru (російською) . Архів оригіналу за 1 січня 2022. Процитовано 29 січня 2022.
  11. Консерватизм другої половини XX ст. Pidru4niki. Процитовано 26 січня 2022.
  12. TRANSFORMING FREE SPEECH. publishing.cdlib.org. Архів оригіналу за 26 січня 2022. Процитовано 26 січня 2022.
  13. а б в г д е Heyman, Steven (2014). The Conservative-Libertarian Turn in First Amendment Jurisprudence. Архів оригіналу за 27 січня 2022. Процитовано 27 січня 2022.
  14. Fesser, Edward. What Libertarianism Isn’t. archive.lewrockwell.com (англійською) . Архів оригіналу за 30 січня 2022. Процитовано 30 січня 2022.
  15. Rockwell, Llewelyn (1990). The Case for Paleo-Libertarianism (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 7 вересня 2018. Процитовано 19 лютого 2022.

Джерела

[ред. | ред. код]
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Лібертаріанський консерватизм
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?