Іван Григорович Ляховський
Іван Григорович Ляховський
Народився	19 серпня 1950(1950-08-19) (74 роки) с. Угринь, Чортківський район Тернопільська область, Україна
Національність	українець
Громадянство	УРСР →  Україна
Діяльність	актор, режисер
Alma mater	КНУКіМ
Членство	Національна спілка журналістів України
Провідні ролі	гетьман Дорошенко, Націєвський, Голохвостий, Освальд Альвінґ
Нагороди та премії
Іван Григорович Ляховський у Вікісховищі

Іван Григорович Ляховський (нар. 19 серпня 1950, с. Угринь, Україна) — український актор, режисер. Народний артист України (2016). Член НСЖУ (2000).

Іван Григорович Ляховський народився 19 серпня 1950 року в селі Угрині Чортківського району Тернопільської області, Україна.

Закінчив Теребовлянське культурно-освітнє училище (1968, нині вище училище культури, курс Анатолія Бобровського та Павла Загребельного), режисерське відділення Київського інституту культури (1972, нині національний університет культури і мистецтв).

Від 1973 — в Тернопільському драматичному театрі (нині академічний театр), одночасно від 2004 — викладач Тернопільського музичного училища.

Зіграв понад 110 ролей, зокрема:

• Гетьман Дорошенко (однойменна п'єса Людмили Старицької-Черняхівської),
• Націєвський, Чаплинський, Золотницький, Хвиля («Мартин Боруля», «Гріх і покаяння», «Хазяїн», «Житейське море» Івана Карпенка-Карого),
• Голохвостий («Дамських справ майстер» В. Ільїна, Владлена Лукашова за п'єсою Михайла Старицького «За двома зайцями»),
• Освальд Альвінґ («Привиди» Генріка Ібсена).
• Карпо, Омелько («Кайдашева сім'я» за Іваном Нечуєм-Левицьким),
• Виборний («Наталка Полтавка» Івана Котляревського),
• Чуб («Ніч перед Різдвом» за Миколою Гоголем),
• Йосип Бичок («Глитай, або ж Павук» Марка Кропивницького),
• Степан, Голохвостий («Маруся Богуславка», «За двома зайцями» Михайла Старицького),
• Граф («Коханий нелюб» Ярослава Стельмаха),
• Князь Орловський («Кажан» Йогання Штраусса),
• Симон Ренар («Марія Тюдор» Віктора Гюґо).

Режисер вистав

• «Ну, вовче, постривай!» Олександра Курляндського^[ru] та Аркадія Хайта (1980),
• «Матріополь» Валентина Тарнавського (1995, інсценізація Богдана Мельничука),
• «Соломія Крушельницька» (1995, у співавторстві з Богданом Мельничуком).

Знімався в кіно.

Автор публікацій у пресі, нарисів про акторів.

Автор збірок поезій:

• «Актор» (2000; Тернопіль),
• «Двох муз слуга» (2013; Тернопіль).^[1]

• Заслужений артист України (1991).
• Народний артист України (2016).^[2]

2000 в м. Тернопіль вийшла книга «Іван Ляховський: Актор про друзів і час; Очима колег, критики» (укладач-редактор Богдан Мельничук).

• Волинський Б., Фроленков В. Ляховський Іван Григорович // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 422. — ISBN 966-528-199-2.
• Папуша І. І. Ляховський Іван Григорович [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.
• Мельничук Б. Джерела краси і любові: Штрихи до портрета актора // Ровесник. — 1982, 30 жовт.
• Астаф'єв, О., Мельничук Б. Шлях до матері // Молодь України. — 1983, 29 січ.
• Дуда, І. Іван Ляховський // Свобода. — 1992, 22 груд.
• Фроленков, В. Артист, режисер педагог / Володимир Фроленков // Вільне життя плюс. — 2010. — № 63 (18 серп.). — С. 7 — (Ювілеї).

Зовнішні відеофайли
	У Тернополі артист театру Іван Ляховський презентував першу поетичну збірку на YouTube // Телекомпанія TV-4. — 2013. — 20 серпня.

• «Ми свята собі влаштовували самі», — каже актор Тернопільського драмтеатру Іван Ляховський [Архівовано 17 квітня 2016 у Wayback Machine.] // 20 хвилин (Тернопіль). — 2006. — 16 листопада.