Люцифер
Божество в	luciferianismd
Мати	Світанок
Медіафайли у Вікісховищі

Люцифе́р^[1] або Луци́пер^[2] (лат. Luxfero, «світлоносець»).

1) епітет божеств, які відали небесними світилами — Діана, Аврора та ін.;

2) назва вранішньої зірки (Венери) як представниці світанку. Люцифер уважався сином Еос і титана Астрея (варіант: Кефала).

3) у Книзі Еноха згадується занепалий янгол Га́дріель, по-англ. Gadreel. Про нього говориться як про того, хто спокушував Єву.

4) у християнстві він має безліч імен, наприклад такі як: Диявол, Сатана, Вельзевул, Асмодей, Левіафан, Веліал, Молох й так далі.

5) у Біблії до падіння він був херувимом, але через марнославство і зухвалість Господь вигнав його з небес.

Латинське слово «Lucifer» складається з латинських коренів «lux» (світло) і «fer» (нести). У Римі, за часів пізньої імперії використовувалося як чоловіче особисте ім'я. Існував, зокрема, Святий Люцифер — церковний діяч IV ст., єпископ Кальярі (Сардинія), противник аріанства. Крім того, Люцифер — одна з давньоримських назв планети Венера та згадується в Енеїді:

Тим часом Люцифер зійшов над вершинами Іди, День виводячи за собою.

У християнстві слово використовується 6 разів у Вульгаті.

І ми маємо слово пророче певніше. І ви добре робите, що на нього вважаєте, як на світильника, що світить у темному місці, аж поки зачне розвиднятися, і світова зірниця засяє у ваших серцях,[3] Оригінальний текст (лат.) et habemus firmiorem propheticum sermonem cui bene facitis adtendentes quasi lucernae lucenti in caliginoso loco donec dies inlucescat et lucifer oriatur in cordibus vestris[4]

Перша згадка про Люцифера зустрічається в Книзі Ісаї, написаної староєврейською. Тут династія вавилонських царів порівнюється із занепалим ангелом, завдяки чому читач дізнається історію про те, як один з херувимів забажав стати рівним Богові й був за це скинутий із небес. В оригіналі вжито єврейське слово «Гейлель» (івр. הֵילֵל‎, ранкова зірка, денниця):

Як спав ти з неба, денниця, син зорі! Розбився об землю, погромнику народу. А говорив у серці своєму: «Зійду на небо, вище зірок Божих поставлю престол свій, і сяду на горі в сонмі богів, на кінцях північних, зійду на висоти хмарні, буду подібний до Всевишнього». Але скинуто тебе в пекло, в глибини пекла. Ті, що на тебе вдивляються, розмірковують про тебе: «Чи це той чоловік, що потрясав царства, всесвіт зробив пустелею і руйнував міста її, бранців своїх не пускав додому?

У іншій старозавітній Книзі пророка Єзекіїля — падіння міста Тіра також порівнюється з падінням ангела, хоча «ранковою зіркою» він не називається:

Ти помазаний Херувим хоронитель, і Я дав тебе на те; ти був на святій горі Божій, ходив серед огнистого каміння. Ти був бездоганний у своїх дорогах від дня твого створення, аж поки не знайшлася на тобі несправедливість. Твоє нутро насиллям, і ти згрішив; і Я скинув тебе, як нечистого, з гори Божої, вигнав тебе. Від краси твоєї піднесло тебе твоє серце, ти занапастив мудрість свою; за те Я скидаю тебе на землю, перед царями віддаю тебе на ганьбу.

Юдеї і ранні християни не використали «Гейлель» як ім'я Сатани, для них це слово не мало негативного відтінку. Слід мати на увазі, що в Новому Заповіті з ранковою або досвітньою зіркою порівнювали Ісуса Христа (Чис. 24:17; Псалом 88:35-38, т2 Петра 1:19, Об'явл. 22:16 НМ, 2-e Петра 1:19 НМ)

• до четвертого століття — один з епітетів Христа^[5];

Образ Люцифера зберігається більш-менш незмінним в джерелах, автори яких належать до різних традицій. Характеристики цього образу:

• Свобода чи повстання.
• Гордість.
• Пізнання (аморальне пізнання, вульгарне).

Inferion — система знаків демонів і коротких описів, видавана Vox Inferni Press, описує Люцифера як духа Повстання і батька Гордині. У Liber Azerate Люцифер описується, як «доброзичливий аспект Сатани, який своїм світлом висвітлює надійний шлях і вказує дорогу до свободи і божественної влади по той бік кордонів творіння». У Luciferian Witchcraft Люцифер описаний як «Чорне полум'я розуму і волі». Список демонів Антона Шандора Ла-Вей наводить наступний опис Люцифера: «Люцифер — (лат.) носій світла, освіти, ранкова зірка, Володар повітря і Сходу».

• Пісня «Sympathy for the Devil», написана в 1968 році Міком Джаггером і Кейтом Річардсом, співається Джаггером від першої особи з точки зору Люцифера. Пісня займає 32 місце в списку 500 найкращих пісень усіх часів за версією журналу Rolling Stone.
• Пісні «Lucifer» та "Ora Pro Nobis Lucifer"(з лат. - Моліться За Люцифера) групи Behemoth
• Люцифер є батьком головного героя психологічного квесту Lucius.
• Пісня «Lucifer» групи SHINee
• Пісня «Lucifer's Angel» групи The Rasmus
• Пісня «NIB» групи Black Sabbath, виповнюється від особи Люцифера.
• Пісня «Lucifer» групи Blue System
• Пісня «Morning Star» шведської метал- симфон групи Therion
• Пісня «Angel Of Light» групи» нrcyful Fate
• Пісня «Dance with the devil» групи Breaking Benjamin
• Інструментальна композиція "Lucifer" групи The Alan Parsons Project, альбом Eve, 1979 р.
• Люцифер (телесеріал)
• Люцифер - один із головних антагоністів у кількох сезонах телесеріалу "Надприродне".

• Добро
• Зло
• Нечиста сила
• Сатана
• Самаель
• Чорт
• Лихо
• Пекло
• Біс (християнство)
• 1930 Люцифер — астероїд, названий на честь персонажа.

• Словник античної міфології
• Люцифер [Архівовано 26 вересня 2006 у Wayback Machine.] в «Мифы народов мира (энциклопедия) / под ред. А.С. Токарева. М.: Советская энциклопедия, — 1980»
• Catholic Encyclopedia: Lucifer (англ.)
• Люцифер / / Єврейська енциклопедія Брокгауза і Ефрона. — СПб., 1906-1913.
• Люцифер в енциклопедії «Міфи народів світу».
• Люцифер в енциклопедії «Кругосвет».
• Люцифер (англ.) в «Єврейській енциклопедії» (вид. Funk & Wagnalls)

• Люцифер [Архівовано 20 січня 2021 у Wayback Machine.] // Українська Релігієзнавча Енциклопедія

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	Comic Vine · Giant Bomb
Література та бібліографія	Sandrart.net · ToposText
Тематичні сайти	Quora
Словники та енциклопедії	Велика каталанська енциклопедія · Православная энциклопедия · Энциклопедия Кругосвет · Britannica (11-th) · Catholic Encyclopedia · Cultureel Woordenboek · Encyclopedia Treccani · Encyclopædia Britannica · Treccanis Enciclopedia Italiana
Нормативний контроль	Freebase: /m/04n24 · GND: 4123694-4 · J9U: 987008595073105171

Це незавершена стаття з міфології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.