Любче (Луцький район)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| село Любче | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Волинська область |
| Район | Луцький район |
| Громада | Копачівська сільська громада |
| Облікова картка | картка |
| Основні дані | |
| Засноване | 1540 |
| Населення | 657 |
| Площа | 20,769 км² |
| Густота населення | 35,82 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 45142 |
| Телефонний код | +380 3368 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°57′30″ пн. ш. 25°06′46″ сх. д. / 50.95833° пн. ш. 25.11278° сх. д.Координати: 50°57′30″ пн. ш. 25°06′46″ сх. д. / 50.95833° пн. ш. 25.11278° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
186 м[1] |
| Водойми | Лютиця |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 45142, Волинська обл., Рожищенський р-н, с. Любче, вул. А. Савчук, 36а |
| Карта | |
  Любче | |
 Любче | |
| Мапа | |
| |
Лю́бче — село в Україні, у Луцькому районі Волинської області. Населення становить 657[2] осіб.
Село Любче відоме з першої половини XIV ст.
Раніше було містечком Любча — родовим «гніздом» князів Любецьких, гілки роду князів Друцьких.[3]
1487 року Федька Шилович, дочка київського воєводи з роду Юршів, вдова князя Степанського, ймовірно, Михайла, також вдова луцького старости Олізара Шиловича[4]) відступила Любчу з належними селами сестринцеві — князю Роману Васильовичу[5] з князів Любецьких — гілки роду князів Друцьких.[3]
Землі містечка тривалий час належали давнім володарям князям Любецьким, потім переходили до власності їхніх нащадків.
1570 року власником був Миколай Харленський.
Нелегкі життєві шляхи проходило чимало поколінь того мальовничого села[6].
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 751 особа, з яких 347 чоловіків та 404 жінки.[7]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 737 осіб.[8]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[9]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,19 % |
| російська | 0,40 % |
| молдовська | 0,27 % |
| білоруська | 0,13 % |
Храм УПЦ (МП) св. Іоанна Милостивого. Побудований в 1995 р. на зміну старого храму, побудованого в 1786 р. і який згорів в 1970 р. Настоятель свящ. Сергій Савієвський[10].
Орієнтовно датується Х — XII ст.[11] Має форму неправильного овалу (150 x 100 м). Його північно-західні та південно-східні сторони прямолінійні, а інші — закруглені. Городище укріплене по периметру ровом і валом. Північну половину захищають ще дві линії валів та ровів[12].
В селі народився Коровицький Олександр Олександрович (нар. 1944) — український дизайнер одягу і педагог.
- ↑ Погода в селі Любчому.
- ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 4 липня 2022. Процитовано 26 червня 2022.
((cite web)): Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) - ↑ а б Орест Левицький. Ганна Монтовт / На переломі.— К.: Україна, 1994.— 352 с.— С. 107. ISBN 5-319-01070-2
- ↑ Володимир Собчук. СТЕПАНСЬКА ВОЛОСТЬ І ЇЇ ВЛАСНИКИ (ДО КІНЦЯ 60-Х РОКІВ XVI СТ.) / Нац. ун. «Острозька академія». Наукові записки. — Острог, 2011. — С. 18 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 березня 2017. Процитовано 26 травня 2015.
- ↑ Krupska Anna. Olizar Szyłowicz h. Kierdeja (zm. 1486) / Polski Słownik Biograficzny.— Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk, 1978. — Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk. — Tom XXIII/4, zeszyt 99. — S. 805. (пол.)
- ↑ Бренчук О. Про назви населених пунктів Рожищенського району Волинської області. Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 30 листопада 2011.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Волинська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Волинська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 20 жовтня 2019.
- ↑ Церква в с. Любче. Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 30 листопада 2011.
- ↑ Городище Любча. Архів оригіналу за 26 травня 2015. Процитовано 30 листопада 2011.
- ↑ Городища в басейні Стиру. Архів оригіналу за 20 січня 2021. Процитовано 30 листопада 2011.
- Lubcze // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 241. (пол.).— S. 241. (пол.)
- Лю́бче // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974. — том Волинська область / І.С. Клімаш (голова редколегії тому), 1970 : 747с. — С.636
- Любче на старих мапах[недоступне посилання з квітня 2019]
- Легенди городища Любче
- Городище Любче на картах [Архівовано 22 лютого 2020 у Wayback Machine.]
 Населені пункти Рожищенського району | |
|---|---|
| Міста | |
| Смт | |
| Села | Башова • Берегове • Березолуки • Береськ • Богушівська Мар'янівка • Бортяхівка • Валер'янівка • Вишеньки • Вітоніж • Вічині • Ворончин • Городині • Дмитрівка • Доросині • Духче • Єлизаветин • Забара • Залісці • Іванівка • Іванчиці • Квітневе • Кияж • Кобче • Козин • Копачівка • Корсині • Кременець • Крижівка • Кроватка • Линівка • Літогоща • Луків • Любче • Малинівка • Мильськ • Мирославка • Михайлин • Навіз • Незвір • Немир • Носачевичі • Озденіж • Олександрівка • Оленівка • Олешковичі • Ольганівка • Переспа • Підгірне • Підліски • Пожарки • Раймісто • Романів • Рудка-Козинська • Рудня • Сокіл • Студині • Тихотин • Топільне • Трилісці • Тристень • Тростянка • Ужова • Уляники • Щурин • Яблунівка • Ясенівка |
|
Це незавершена стаття з географії Волинської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
