Любомир Раданович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
 | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 21 липня 1960 (64 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||
| Цетинє, Соціалістична Республіка Чорногорія, ФНРЮ | ||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 182 см[1] | |||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 79 кг[1] | |||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство | .svg){kind=small} СФРЮ
| |||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | захисник | |||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
Любомир Раданович (сербохорв. Љубомир Радановић / Ljubomir Radanović, 21 липня 1960, Цетинє) — югославський футболіст. Грав на позиції захисника. Найбільш відомий за виступами у «Партизані», з яким став триразовим чемпіоном Югославії, а також граю за збірну Югославії, у складі якої 1984 року був учасником Олімпійських ігор та чемпіонату Європи.
Народився 21 липня 1960 року в Цетінє. Свою професійну кар'єру розпочав у футбольному клубі «Ловчен» з рідного міста.
1981 року перейшов до белградського «Партизана», за який виступав до 1988 року. З «чорно-білими» тричі вигравав чемпіонат Югославії (1983, 1986, 1987)[2]. Загалом зіграв за «Партизан» 172 матчі чемпіонату і забив 15 голів.
З 1988 року виступав за кордоном, спочатку у Бельгії, де носив футболку «Стандарда» з Льєжа. Він залишався у цій команді до 1990 року, після чого рік грав за французьку команду першого дивізіону «Ніцца», а потім він знову грав за «Стандард» у сезоні 1991/92[3].
Свою ігрову кар'єру завершив у швейцарському клубі «Беллінцона»[4].
Дебютував збірну Югославії у 1983 році в матчі проти Франції (0:4) у Парижі[2]. Брав участь в Олімпійських іграх 1984 року. в Лос-Анджелесі, здобувши бронзову медаль[5].
Він забив переможний гол у матчі проти Болгарії (3:2) у Спліті 1983 року[6], що дозволило Югославії взяти участь у чемпіонаті Європи 1984 року, і це, безумовно, один з найважливіших моментів в історії югославського футболу.[2].
Останній матч за збірну провів у 1988 році з Шотландією (1:1) у Глазго. Загалом за головну команду Раданович провів 34 ігри і забив 3 голи.
| Збірна | Рік | Ігор | Голів |
|---|---|---|---|
 Югославія
|
1983 | 6 | 1 |
| 1984 | 7 | 1 | |
| 1985 | 11 | 0 | |
| 1986 | 3 | 0 | |
| 1987 | 2 | 1 | |
| 1988 | 5 | 0 | |
| Всього | 34 | 3 | |
| No. | Дата | Місце | Суперник | Рахунок | Результат | Турнір |
|---|---|---|---|---|---|---|
| 1 | 21 грудня 1983 | Спліт, Югославія |  Болгарія |
3–2 | 3–2 | Відбір на Євро-1984 |
| 2 | 31 березня 1984 | Суботиця, Югославія |  Угорщина |
2–0 | 2–1 | Товариський матч |
| 3 | 16 грудня 1987 | Ізмір, Туреччина |  Туреччина |
1–0 | 3–2 | Відбір на Євро-1988 |
- Чемпіон Югославії: 1982/83, 1985/86, 1986/87
Бронзовий олімпійський призер: 1984
Раданович має двох дітей, синів Гаврила (1982 р.н.) та Марка (1985 р.н.).[7] У нього є компанія, яка займається спортивним менеджментом та організацією матчів[8].
- ↑ а б в г Olympedia — 2006.
- ↑ а б в Radanović Ljubomir reprezentativci. reprezentacija.rs. 23. 12. 2018. Архів оригіналу за 10 лютого 2021. Процитовано 23. 12. 2018.
- ↑ Ljubomir Radanović - Sport.de. sport.de. 23. 12. 2018. Архів оригіналу за 11 березня 2021. Процитовано 23. 12. 2018.
- ↑ Ljubomir Radanovic - Player Profile. transfermarkt.com. 23. 12. 2018. Архів оригіналу за 7 березня 2021. Процитовано 23. 12. 2018.
- ↑ Ljubomir Radanovic profile. olympic.org. Архів оригіналу за 17 лютого 2021. Процитовано 23. 12. 2018.
- ↑ Гол Любомира Радановича Югославія — Болгарія 1983 [Архівовано 4 червня 2022 у Wayback Machine.], YouTube
- ↑ Радановић: Милош ми спасао каријеру!. Вечерње новости. 11. 02. 2018. Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 23. 12. 2018.
- ↑ "LJUDI, JE LI TO MOGUĆE?" Radanović tri decenije kasnije: Nisam shvatao značaj gola protiv Bugarske. sport.blic.rs. 08. 06. 2017. Архів оригіналу за 27 грудня 2020. Процитовано 23. 12. 2018.
- Любомир Раданович на сайті worldfootball.net (англ.) (нім.) (фр.) (ісп.) (порт.) (італ.) (нід.) (пол.)
- Любомир Раданович на сайті FootballDatabase.eu (англ.) (фр.) (ісп.)
- Любомир Раданович на сайті Reprezentacija.rs (серб.)
- Любомир Раданович на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
| Словники та енциклопедії | |
|---|---|
| Нормативний контроль |
1 Симович (в) • 2 Н. Стойкович • 3 Бальїч • 4 Катанець • 5 Заєць (к) • 6 Раданович • 7 Шестич • 8 Гудель • 9 Сушич • 10 Баждаревич • 11 Вуйович • 12 Івкович (в) • 13 Хаджибегич • 14 Ельснер • 15 Милюш • 16 Д. Стойкович • 17 Чоп • 18 Деверич • 19 Халилович • 20 Цветкович • Тренер: Тодор Веселинович | | |
| ||
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
