Луїза де Лавальєр
фр. Louise de La Vallière
Народилася	6 серпня 1644(1644-08-06)[3][1][…] Тур
Померла	7 червня 1710(1710-06-07)[1][2] (65 років) Париж, Французьке королівство
Країна	Французьке королівство
Діяльність	письменниці, фрейліна
Знання мов	французька[3]
Титул	герцогиня[d]
Посада	maid of honourd
Конфесія	католицтво
Рід	House of La Baume Le Blancd
Батько	Laurent de la Baume le Blanc, Lord of la Vallièred[5]
Мати	Françoise Le Prévostd[5]
Родичі	Jean Le Blancd
Брати, сестри	Jean-François de La Baume Le Blancd
Діти	Louis, Count of Vermandoisd, Марія Анна де Бурбон, Charles de La Baume Le Blancd і Philippe de Bourbond[5]
Медіафайли у Вікісховищі

Луїза-Франсуаза де Ла Бом Ле Блан (фр. Louise-Françoise de La Baume Le Blanc, duchesse de la Vallière et de Vaujours; 6 серпня 1644, Тур — 7 червня 1710, Париж) — герцогиня де Лавальєр і де Вожур, перша офіційна фаворитка Людовіка XIV^[6].

Луїза народилася 6 серпня 1644 року у французькому місті Турі у небагатій багатодітній родині. З дитинства вона любила коней, і це призвело до того, що у віці 11 років вона впала з коня, зламала ногу і пошкодила хребет, тому все життя накульгувала. Цей фізичний недолік позначався і її характері. Луїза росла лагідною, мовчазною дитиною, намагалася триматися непомітно і вже тоді хотіла піти до монастиря.

Далека родичка, герцогиня де Сен-Ремі рекомендувала її королеві Анні Австрійській як фрейліну до герцогині Орлеанської Генрієтти Стюарт. Вступивши на службу до герцогині, Луїза, яка за поняттями тих років не відрізнялася красою, будучи худорлявою і блідою, і маючи на обличчі сліди від віспи, зуміла зачарувати короля, великого любителя жінок, своєю миловидністю та привітною вдачею. До того ж вона здобула хорошу освіту, була розумна і начитана.

Короля підкорила сказана Лавальєра фраза після їхньої першої зустрічі: «Ах, якби він не був королем!». Він вірив, що вона покохала його за титул^[7]. Людовік, зачарований чарівним створінням, почав писати їй ніжні листи, дарувати подарунки та діаманти. Завдяки Луїзі ожив занедбаний з часів отця короля, Людовіка XIII, Версаль, де тепер влаштовувалися бали та бенкети на честь коханої монарха. У 1667 році Людовик звів у герцогство маєтку Вожуре, два баронства (в Турені та Анжу) і подарував їх Луїзі на знак свого ставлення. Трохи пізніше він зробив свою кохану герцогинею і надав їй статус офіційної фаворитки. Цнотливість де Лавальєр була зачеплена, тепер усі знали про те, що вона коханка короля. Луїза каялася за своє гріхопадіння, і при дворі її за це називали «святою».

Повільно король починав холонути до Луїзи, в 1667 її затьмарила нова фаворитка Людовика маркіза де Монтеспан. Вирішивши познущатися з герцогині де Лавальєр, Людовік в 1669 році помістив Луїзу і Франсуазу в суміжні покої в Сен-Жерменському палаці, де обидві жінки мали створювати видимість дружніх стосунків. А в 1673 році, коли у мадам де Монтеспан від короля народилася четверта дитина, дочка Луїза Франсуаза, він змусив колишню кохану стати хрещеною дівчинки. Не стерпівши більше знущань короля, у квітні 1675 року Луїза де Лавальєр відійшла від французького двору і постриглася в монастир кармеліток у передмісті Сен-Жак під ім'ям Луїзи Сердобольної (Louise de la Miséricorde).

У монастирі вона прожила 36 років, вражаючи черниць своєю терпимістю та витривалістю. Коли 7 червня 1710 року Луїза померла, говорили, що тіло її пахло і було оточене ореолом.

Від короля Луїза де Лавальєр народила п'ятьох дітей, з яких до зрілого віку дожили двоє:

• Шарль де Бурбон (19 грудня 1663 — 15 липня 1665);
• Філіп де Бурбон (7 січня 1665—1666);
• Людовік (1665—1666)^[8];
• Марія Анна де Бурбон (1666—1739) — мадемуазель де Блуа. У 1680 році вийшла заміж за Луї Армана I де Бурбон-Конті, в 1685 році овдовіла;
• Людовік де Бурбон (2 жовтня 1667 — 18 листопада 1683) — з 1669 граф Вермандуа і адмірал Франції.

• 2007 — Повернення мушкетерів, або Скарби кардинала Мазаріні

• ВТ-ЭСБЕ Лавалльер Луиза-Франсуаза

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	The Trading Card Database · Національний музей Швеції
Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Genealogics · GeneaStar · Geni.com · Родовід · la baume le blanc Roglo · The Peerage · WeRelate
Література та бібліографія	Babelio · Index Theologicus · Lord Byron and his Times · Open Library · Open Library · WomenWriters · WomenWriters
Тематичні сайти	SNAC · Німецький літературний архів Марбах
Словники та енциклопедії	Велика данська енциклопедія · Хорватська енциклопедія · Шведська національна енциклопедія · Britannica (11-th) · Brockhaus Enzyklopädie · De Agostini · Encyclopædia Britannica
Довідкові видання	Collective Biographies of Women · Consortium of European Research Libraries · Consortium of European Research Libraries · Deutsche Biographie · FemBio database · National Historical Museums of Sweden · SNAC · Swedish Open Cultural Heritage
Нормативний контроль	Autoritats UB: a1381516 · BAV: ADV10874846 · BIBSYS: 3054392 · BNC: a11037921 · BNF: 126172405 · CANTIC: 981058518646806706 · CONOR.SR: 5067879 · FAST: 187008 · Freebase: /m/02v7hn · GND: 118640356 · ISNI: 0000000081409748 · J9U: 987007275094505171 · LCCN: n85196368 · MAK: 9810533539505606 · NKC: jn20000701096 · NLA: 1082619 · NLP: a0000001722837 · NTA: 073189987 · NUKAT: n2009109217 · RISM: people/20001781 · SDBM: 50497 · SUDOC: 05056840X · VcBA: 495/65781 · VIAF: 61667501