Луцій Юлій Юл (лат. Lucius Iulius Iullus; близько 420 до н. е. — після 379 до н. е.) — політичний та військовий діяч Римської республіки, військовий трибун з консульською владою (консулярний трибун) 388 та 379 років до н. е.

Походив з патриціанського роду Юліїв, гілки Юлів. Син Луція Юлія Юла, військового трибуна з консульською владою 403 року до н. е.

У 388 році до н. е. його було обрано консулярним трибуном. Разом з колегами розграбував область еквів та захопив етруські міста Кортуоза і Контенебра. Водночас займався влаштуванням проблем з впровадженням нових податків та сплати старих, а також піклувався щодо сплати платні легіонерам.

У 379 році до н. е. його вдруге було обрано військовим трибуном]] з консульською владою з преноменом Тиберій. Був відповідальним за захист Риму, в той час як його колеги Публій Манлій Капітолін та Гай Манлій Вульсон воювали проти племені вольсків.

Подальша доля Луція Юлія Юла невідома.

• Тит Лівій, Ab urbe condita. VI. 4. 7—11; 30. 2 (лат.)

Це незавершена стаття про особу Стародавнього Риму. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.