For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Луна-1.

Луна-1

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Луна-1
Станція Луна-1
Основні параметри
Повна назваЛуна-1 (Е-1 №4)
NORAD ID00112
ВиготівникОКБ-1
ОператорСРСР
Тип апаратадослідження Місяця
ПролітМісяця
Дата прольоту4 січня 1959
Штучний супутникСонця
Дата запуску2 січня 1959
Ракета-носій8К72 №Б1-6
КосмодромБайконур 1/5
Технічні параметри
Маса361 кг
Розміридовжина 5,2 метра
діаметр 2,4 метра
Орбітальні дані
Тип орбітигеліоцентрична
Ексцентриситет0,14767
Нахил орбіти0,0010°
Період обертання450 діб

«Луна-1», Луна Є-1 № 4, «Мєчта» (рос. Мечта, Мрія) — радянська автоматична міжпланетна станція серії Є-1, створена для влучання у поверхню Місяця. Перший космічний апарат, що досяг другої космічної швидкості (11,4 км/с). Перший вдалий запуск ракети-носія «Луна».

Апарат був герметичною сферою діаметром 2,4 метра. Всередині розміщувались: магнітометр, лічильник Гейгера-Мюллера, лічильник сцинтиляцій, детектор мікрометеоритів. На одній півсфері було закріплено п'ять антен. Апарат не мав рушійної установки. Основним завданням польоту було доставити вимпел з гербом СРСР.

Політ

[ред. | ред. код]

2 січня 1959 року ракета-носій «Луна» з космодрому Байконур вивела апарат «Луна-1» на траєкторію зближення з Місяцем.

3 січня 1959 року в 00:56 UTC за 113 тисяч кілометрів від Землі «Луна-1» випустила хмару з 1 кг натрію і перетворилась у штучну комету — це дозволило спостерігати за її польотом з Землі в оптичні телескопи.

При подачі з Землі команди на вмикання двигуна третього ступеня не було враховано час проходження радіосигналу до апарата. 4 січня 1959 року в 02:59 UTC «Луна-1» пройшла повз Місяць за 5 900 кілометрів від поверхні і вийшла на геліоцентричну орбіту, ставши першою штучною планетою.

5 січня 1959 року за 600 тисяч кілометрів від Землі розрядились батареї «Луни-1» і припинились передачі радіосигналів.

Досягнення

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Вперше свідоцтва потоку плазмі від Сонця отримано німецьким ученим Бірманом в середині 50-х років, а потім у 1957 році науково сформульовано американцем Паркером. А радянський апарат лише експериментально підтвердив розрахунки вчених. Архів оригіналу за 6 січня 2019. Процитовано 6 січня 2019.


{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Луна-1
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?