Лорікет жовтоволий
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лорікет жовтоволий | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Charmosynoides margarethae (Tristram, 1879)[2] | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Charmosyna margarethae | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Лоріке́т жовтоволий[3] (Charmosynoides margarethae) — вид папугоподібних птахів родини Psittaculidae[4]. Мешкає на Соломонових островах. Вид названий на честь принцеси Луїзи Магарити Прусської[5]. Раніше його відносили до роду Червоно-зелений лорікет (Charmosyna), однак за результатами молекулярно-генетичного дослідження, опублікованими у 2020 році, жовтоволого лорікета було переведено до новоствореного монотипового роду Жовтоволий лорікет (Charmosynoides)[6][7].
Довжина птаха становить 20 см, вага 40-60 г. Забарвлення переважно яскраво-червоне. Потилиця темно-фіолетова або чорна. На грудях і верхній частині спини є жовтий "комірець", окаймлений фіолетовоими або чорними смужками, на спині він вужчий. Нижня частина грудей тьмяно-пурпурові або чорні, нижні покривні пера крил тьмяно-жовті. Хвіст червоний, на кінці жовтий, верхні покривні пера помітно зелені. Дзьоб оранжевий, очі жовтувато-оранжеві. У самиць надхвістя з боків жовте. У молодих птахів голова і нижня частина тіла поцятковані темними плямками, на потилиці темна пляма. Смуга на грудях є блідішою, а на спини більш темною. Очі сірі, дзьоб коричневий або чорний.
Жовтоволі лорікети мешкають на Соломонових островах, зокрема на островах Макіра, Бугенвіль, Бука, Коломбангара, Гуадалканал і Малаїта. Вони живуть у вологих гірських і рівнинних тропічних лісах і на кокосових плантаціях. Зустрічаються на висоті до 1350 м над рівнем моря. Ведуть кочовий спсіб життя. Живляться нектаром, пилком, квітками і дрібними плодами, зокрема плодами шефлери.
МСОП класифікує стан збереження цього виду як близький до загрозливого. Жовтоволим лорікетам загрожує знищення природного середовища і вилов з метою продажу на пташиних ринках.
- ↑ BirdLife International (2016). Charmosynoides margarethae. Архів оригіналу за 19 квітня 2021. Процитовано 19 травня 2022.
- ↑ Tristram, Henry Baker (1879). On a collection of birds from the Solomon Islands and New Hebrides. Ibis. 4th series. 3: 437-444 [442, Plate 12]. Архів оригіналу за 19 травня 2022. Процитовано 19 травня 2022.
- ↑ Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Gill, Frank; Donsker, David (ред.). Parrots, cockatoos. IOC World Bird List Version 12.1. International Ornithologists' Union. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 19 травня 2022.
- ↑ Jobling, James A. (2010). The Helm Dictionary of Scientific Bird Names. London: Christopher Helm. с. 241. ISBN 978-1-4081-2501-4.
- ↑ Smith, B.T.; Mauck, W.M.I.; Benz, B.W.; Andersen, M.J. (2020). Uneven missing data skew phylogenomic relationships within the lories and lorikeets. Genome Biology and Evolution. 12 (7): 1131—1147. doi:10.1093/gbe/evaa113.
- ↑ Joseph, L.; Merwin, J.; Smith, B.T. (2020). Improved systematics of lorikeets reflects their evolutionary history and frames conservation priorities. Emu - Austral Ornithology. 120 (3): 201—215. doi:10.1080/01584197.2020.1779596.
- Juniper & Parr (1998) Parrots: A Guide to Parrots of the World; ISBN 0-300-07453-0
- Forshaw, Joseph M. (2006). Parrots of the World; an Identification Guide. Illustrated by Frank Knight. Princeton University Press. ISBN 0-691-09251-6.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.