Лорд-зберігач Таємної печатки Японії (яп. 内大臣, Naidaijin) — адміністративна посада, яка не мала рангу кабінету міністрів в уряді Японської імперії, ця адміністративна посада була відповідальна за те, щоб бути прямим особистим радником японського імператора та зберігати печатку Імператора Японії й печатку Японської держави.

Сучасний офіс лорда-хранителя таємної печатки був лише назвою ідентичний старому палацовому міністру "Найдадзіну", тому не варто плутати ці дві різні посади. Але в решті решт цей офіс був ліквідований у 1945 році після поразки Японської імперії в другій світовій війні .

Сучасний офіс лорда-зберігача таємної печатки Японії був утворений у 1885 році після того, як уряд імператора Мейдзі заснував кабінет міністрів (уряд) Японської імперії ; однак лорд-зберігач таємної печатки був відокремлений від кабінету міністрів Японської імперії, і діяв як прямий особистий радник японського імператора . Він також відповідав за адміністрування документів японського імператора, такі як рескрипти та едикти. Петиції до японського імператора та його двору також розглядалися канцелярією лорда-зберігача, як і відповіді на них.

У 1907 році в Японській імперію цю адміністративну посаду було розширено до "Офіс лорда-зберігача таємної печатки (яп. 内大臣府, Naidaijin-fu)" до цього офісу входив головний секретар, з трьома секретарями та шістьма помічниками, щоб справлятися зі збільшеним робочим навантаженням після створення "Ґенро".

Після початку правління японського імператора Сьова (Хірохіто) в 1925 році, посада лорда-зберігача таємної печатки ставала все більш важливими через посаду прем'єр-міністра Японської імперії. Внутрішня політична боротьба в сеймі (парламенті) Японської імперії ще більше посилила владу Лорда-Зберігача. Оскільки особа яка обіймала цю важливу державну посаду мала можливість суворо контролювати, кому дозволено мати аудієнцію в імператора Японської імперії, і потік інформації який надходив до японського імператора.

Посада лорда-зберігача таємної печатки була офіційно скасована 24 листопада 1945 року, це відбулось після того, як Японська імперія програла у другій світовій війні, і вона була повністю окупована переможцями війни.^[1]

Сьогодні вищезгадані обидві печатки зберігаються під опікою камергера Японії.

Портрет	Ім'я	Початок терміну	Кінець терміну
	Prince Санджо Санетомі 三条 実美 (1837–1891)	22 грудня 1885 р	18 лютого 1891†
	Токудайдзі Санецуне 徳大寺 実則 (1840–1919)	21 лютого 1891 р	12 серпня 1912 р
	Prince Кацура Таро 桂 太郎 (1848–1913)	21 серпня 1912 р	21 грудня 1912 р
	Принц Фушімі Саданару 伏見宮 貞愛親王 (1858–1923)	21 грудня 1912 р	13 січня 1915 р
	Prince Ояма Івао 大山 巌 (1842–1916)	23 квітня 1915 року	10 грудня 1916†
	Marquis Мацуката Масайосі 松方 正義 (1835–1924)	2 травня 1917 р	18 вересня 1922 р
	Хірата Тосуке 平田 東助 (1849–1925)	19 вересня 1922 р	30 березня 1925 року
	Viscount Hamao Arata 浜尾 新 (1849–1925)	acting (by the President of the Privy Council) 30 March 1925</br> acting (by the President of the Privy Council) 30 March 1925</br> acting (by the President of the Privy Council) 30 March 1925
	Макіно Нобуакі 牧野 伸顕 (1861–1949)	30 березня 1925 року	26 лютого 1935 року
	Viscount Сайто Макото 斎藤 実 (1858–1936)	26 лютого 1935 року	26 лютого 1936†
	Baron Ichiki Kitokurō 一木 喜徳郎 (1867–1944) Baron Ichiki Kitokurō 一木 喜徳郎 (1867–1944)	acting (by the President of the Privy Council) 6 March</br> acting (by the President of the Privy Council) 6 March</br> acting (by the President of the Privy Council) 6 March
	Юаса Курахей 湯浅 倉平 (1874–1940)	6 березня 1936 року	1 червня 1940 року
	Marquis Кідо Коічі 木戸 幸一 (1889–1977)	1 червня 1940 року	24 листопада 1945 року

• Лорд-хранитель Малої печатки
• Хранитель печаток

• Такенобу, Йосітаро. (1928). Японський щорічник; Повна циклопедія загальної інформації та статистики про Японію та японські території. Токіо: Книжкове бюро Японії. OCLC 145151778

• Національний архів Японії ... Натисніть посилання, щоб переглянути фотографію зустрічі таємного радника (1946)
• Стаття про скасування посади лорда-хранителя таємної печатки з перекладів японської преси