Лозино
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| село Лозино | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська |
| Район | Яворівський район |
| Громада | Івано-Франківська селищна громада |
| Основні дані | |
| Засноване | 1444 |
| Населення | 340 |
| Площа | 1,194 км² |
| Густота населення | 284,76 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81080 |
| Телефонний код | +380 3259 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°56′52″ пн. ш. 23°48′53″ сх. д.H G O |
| Середня висота над рівнем моря |
314 м[1] |
| Водойми | Стара Ріка (Домажирка) |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 81080, Львівська обл., Яворівський р-н, с. Лозина[2] |
| Карта | |
  Лозино | |
 Лозино | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Лозино (до 1989 року — Лозина)[3] — село в Україні, у Яворівському районі Львівської області. Населення становить 340 осіб. Колишній орган місцевого самоврядування — Лозинська сільська рада[2].
Виконавчим комітетом Львівської обласної Ради народних депутатів рішенням від 19 вересня 1989 року селу Лозина Лозинської сільради Яворівського району Львівської області перейменовано на Лозино[3].
19 листопада 2020 року Львівська обласна рада ухвалила рішення щодо перейменування села Лозино Яворівського району на Лозина, підтримавши цим ініціативу громади Лозинської сільської ради щодо перейменування села. Відповідно обласні обранці звернулися з відповідним поданням до Верховної Ради України щодо перейменування цього населеного пункту та внесення відповідних змін до реєстру про адміністративно-територіальний устрій України[4].
Перша писемна згадка — 7 квітня 1469 року, коли король Казимир підтвердив за Волохом Івашком Лозинським дворище в селі[5]
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується 2 лани (близько 50 га) оброблюваної землі[6].
У селі є мурована церква. Її попередниця, освячена на честь святого Миколая, була дерев'яною. Куплена мешканцями 1775 року у Крехові, де була монастирською. Близько 1913 року церкву розібрали для будівництва нової. Це викликало протести зі сторони Грона консерваторів, зокрема доктора Олександра Чоловського[7].
У 1960-х роках землі села належали до колгоспу імені І. Котляревського.
Біля південної околиці села розташований великий піщаний кар'єр. На південний захід від села розкинувся лісовий масив — східна частина заповідника «Розточчя».
- Піщаний кар'єр
-
-
-1.jpg)
-2.jpg)
-
Загальний виляд церкви Святого Миколая в Лозині -
Головний вівтар церкви Святого Миколая на Різдво -
-
Погруддя Івана Котляревського
- ↑ Прогноз погоди в селі Лозина. weather.in.ua. Процитовано 7 лютого 2021.
((cite web)): Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Лозинська сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 6 жовтня 2021. Процитовано 7 лютого 2021.
- ↑ а б Картка постанови. rada.gov.ua. Верховна рада України. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 7 лютого 2021.
- ↑ Головіна С. (19 листопада 2020). Було Лозино стало Лозина. У Яворівському районі перейменували село. portal.lviv.ua. Львівський портал. Архів оригіналу за 13 лютого 2021. Процитовано 7 лютого 2021.
- ↑ Михайло Грушевський Матеріали до історії суспільно-політичних і економічних відносин Західньої України. Серія перша (ч. 1-80) (1361—1530) [Архівовано 24 жовтня 2020 у Wayback Machine.]. — С. 58—60.
- ↑ Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. T. 7. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. Cz. 1. [Архівовано 25 листопада 2020 у Wayback Machine.] — Warszawa: Główny skład u Gebethnera i Wolffa, 1902. — S. 153. (пол.)
- ↑ Zwyczajne posiedzenie Grona c. k. Konserwatorów // Gazeta Lwowska. — 17 czerwca 1913. — № 136. — S. 5. (пол.)
- Łozina // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1884. — Т. V. — S. 764. (пол.)
 |
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Лозино |
- Лозинська сільська рада [Архівовано 21 вересня 2020 у Wayback Machine.]
- Львівська область Яворівський район с. Лозино [Архівовано 4 жовтня 2018 у Wayback Machine.]
| ||||||||
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
