Лодовіко Карраччі
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Лодовіко Карраччі | |
|---|---|
 | |
| Народився | квітень 1555[4] Болонья, Папська держава[5] |
| Помер | 13 листопада 1619[1][2][…] (64 роки) Болонья, Папська держава |
| Країна | .svg){kind=small} Папська держава |
| Діяльність | художник, майстер офорту, графік, художник-гравер, рисувальник, fresco painter, унаочнювач |
| Галузь | малярство |
| Вчителі | Просперо Фонтана[6] і Тінторетто |
| Відомі учні | Антоніо Марія Фабріціd |
| Знання мов | італійська[1][7] |
| Членство | Академія Святого Луки[8] |
| Напрямок | бароко |
| Жанр | історичний живопис |
| Magnum opus | The Vision of Saint Francis of Assisid, Madonna and Child with St. Hyacinthd і Madonna and Childd |
| Брати, сестри | Паоло Каррачіd[9] |
Лодовіко Карраччі (італ. Lodovico Carracci; 21 квітня 1555, Болонья, Італія — 13 листопада 1619, Болонья, Італія) — італійський живописець, гравер і скульптор, один з найяскравіших представників болонської школи.
Учень Просперо Фонтана, Лодовіко Карраччі у своїх численних поїздках вивчав творчість італійських майстрів. Повернувшись до Болоньї, з високою метою відродження мистецтва він заснував зі своїми двоюрідними братами Агостіно й Аннібале нову школу живопису — «Академію спрямованих на шлях» (Academia degli Incamminati), яка незважаючи на глузування маньєристів старого зразка незабаром стала в Італії центром художньої освіти. Принципами її були: безпосереднє спостереження за природою, вивчення античного мистецтва і наслідування великим майстрам: в малюнку та русі — Мікеланджело, в колориті — Тіціанові, в композиції та вираженні — Рафаелю, в світлотіні та грації — Корреджо.
Хоча художники, що входили до складу цієї академії (такі, як перший асистент Карраччі Джакомо Каведоне), яких сам Лодовіко Карраччі називав «еклектиками», відрізнялися своєрідним стилем, їх роботи виявляли одночасно схожість з відомими шедеврами живопису. У ранніх роботах самого Лодовіко Карраччі (наприклад, у фресках у церкві Санкт-Мікеле-ін-Боско) занадто помітно наслідування Корреджо та Парміджаніно. У більш зрілих своїх творах він демонструє більшу самостійність (наприклад, у «Богородиці у славі» та у фресках з життя св. Бенедикта в монастирі Санкт-Мікеле-ін-Боско). Лодовіко Карраччі є також родоначальником особливого роду картин страдницького пафосу — численних «Ecce Homo» та «Mater Dolorosa», створених болонської школою. В Ермітажі зберігаються «Святе Сімейство», «Несення хреста», «Покладання в гріб» та «Святий Себастьян».
- ↑ а б в Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- ↑ а б SNAC — 2010.
- ↑ а б Discogs — 2000.
- ↑ RKDartists
- ↑ Waterhouse E. Italian Baroque Painting — Лондон: Phaidon Press, 1962. — С. 85.
- ↑ Posner D. Dizionario Biografico degli Italiani — 1977. — Vol. 20.
- ↑ CONOR.Sl
- ↑ Nicolaci M. Caravaggio's Rome 1600-1630 (English edition) — Milan: 2012. — Vol. Essays. — P. 261. — ISBN 978-88-572-1387-3
- ↑ Зведений список імен діячів мистецтва — 2017.
|
Це незавершена стаття про художника. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
