For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Литовсько-польський договір (1352).

Литовсько-польський договір (1352)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Литовсько-польський договір
Типміжнародний договір
Підписано1352 (?)[1]
Місценевідомо
Умовирозподіл земель Русі
СторониЛитва, Польща
Моваруська

Литовсько-польський договір — угода між Литвою і Польщею про 2-річне перемир'я у війні та розподіл земель Русі. Точна дата і місце укладання невідомі. Гіпотетично датується червенем — вересенем 1352 року[1]. Написана староруською книжною мовою. З литовського боку договір підписали Явнут, Кейстут і Любарт Гедиміновичі, а також Юрій Наримунтович і Юрій Коріятович; з польського боку — польський король Казимир III, мазовецькі князі Земовит III і Казимир Тройденовичі[2]. Згідно з угодою Волинь залишалася за Литвою, а Галичина — Польщею. Обидві сторони припиняли воєнні дії[3], проте перемир'я не було дотримане.

Датування і місце написання

[ред. | ред. код]

В угоді не вказано ні дати, ні місця написання. В історіографії нема єдиної думки щодо датування пам'ятки[1]. Серед гіпотетичних дат наводяться такі:

На думку Розова договір був написаний на Волині[21].

Умови

[ред. | ред. код]
  1. Литва і Польща припиняють воєнні дії й встановлюють перемир'я на 2 роки. Литовські князі обіцяють дотримуватися миру від імені свого великого князя литовського Ольгерда, а також Коріята, Патрикія й їхніх синів[2];
  2. Литва утримує за собою усю Волинь (Володимирську, Луцьку, Белзьку, Холмську, Берестейську землі)[2];
  3. Польща утримує за собою Галичину (Львівську землю)[2];
  4. Литва і Польща не будуть будувати на Руській землі (теренах колишньої Галицько-Волинської держави) нових міст і фортець[2];
  5. Кременець надається Юрію Наримунтовичу від литовських князів і польського короля; місто відбудовувати забороняється[18].
  6. Польща не допомагатиме Угорщині в походах на Волинь; Литва не допомагатиме Золотій Орді або її темникам у походах на Галичину[2][18].
  7. Питання спадщини і майна волинського князя Любарта мусило розглядатися за посередництва Угорщини[2].
  8. Правителі обох країн компенсуватимуть один одному за протиправні дії свої підданих[2];

Текст

[ред. | ред. код]
Оригінал[1] Переклад
Вѣдаи то каждыи чл̃вкъ кто на тыи листъ посмотрить. ω̇же ӕ кнѧзь єоунутии´ и кистютии. и любартъ юрьии наримонътовичь. юрьии корьӕтовичь. чинимы миръ твердыи. ис королемь казимиромь польскъмь. и̇ сомовитомь и съ єго братомь казимиромь мазовьскымь. и съ єго землѧми. краковьскою и судомирьскою. сирѧзьскою. куӕвьскою. лучичьскою´ добрыньскою´ плотьскою´ мазовьскою. люблиньскою´ сетѣховьскою. и со львовьскою´ а за велкого кнѧзѧ ω̇лькѣрта и за корьӕта´ и за патрикиӕ´ и за ихъ сыны´ мы ислюбүємъ. тотъ миръ держати вѣлми твердо. бєзо. всѧкоѣ 2хитрости´ не заимати намъ королевы землѣ´ ни єго людии што єго слухають´ королеви держати лвовьскую землю исполна´ и намъ держати володимѣрьскую. луцкую´ белзьскую´ холмьскую. берестиискую´ и̇сполна жь´ а миръ ω(т) покрова бц̃ѣ до и̇ванѧ дн̃е до купалъ´ а ω(т) иванѧ дн̃е за. в̃. лѣ(т)´ а городовъ оу рускои земли новыхъ не ставити´ ни сожьженого не рубити´ доколѧ миръ стоить за. в̃. лѣ(т). а кремѧнець держати юрью наримонътовичю. ω(т) кнѧзии̇ литовьскыхъ. и̇ ω(т) королѧ за в̃. лѣ(т). а города не рубити´ а коли миръ станеть´ юрью кнѧзю города лишитисѧ´ аже поидеть оугорьскыи король на литву´ польскому королеви помагати´ аже пои̇деть на русь што литвы слушаєть. королеви не помагати´ а пои̇деть ли царь на лѧхи. а любо кнѧзи темнии̇´ кнѧзємъ литовьскымъ помагати. аже поидуть на русь што королѧ слушаєть. литовьскимъ кнѧземъ не помагати´ а про любартово ӕтъство 45. хочемъ єго постави(ти) на судѣ передъ паны оугорьскими´ по ишествьи̇ 46 ст̃го дх̃а за. в̃. не(д)ли´ литовьскимъ кнѧземъ стати оу холмѣ. а королеви оу сточьцѣ 47. кде смолвѧть тутъ будеть судъ´ тѧгатисѧ 48 ӣс королемъ´ 49 будеть 60 ли ӕлъ его король по кривдѣ´ любартъ будеть правъ. ӣ ӕ кнѧзь кистютий буду правъ передъ въгорьскимь 51 королемь´ будеть 52 ли король правъ, намъ своего 53 брата любарта дати оугорьскому королеви оу ӕтъство´ а коли будеть по миру´ кто не оусхочеть далѣи̇ миру держати´ тотъ ω(т)повѣсть´ 55 а по ω(т)повѣдѣньи̇ стоӕти 56 миру за мѣсѧць´ аже поидуть тарове 58 на львовьскую землю´ тогда руси 59 на львовьцѣ не помагати´ аже поидуть тарове 58 на лѧхы´ 60 тогда руси 59 неволѧ 61 поити и̇с 62 татары. а оу томь 63 перемирьи 64 кто кому криво оучинить´ надобѣ сѧ оупоминати старѣишему´ и оучинити тому и(съ) праву 65, оучинит(ь) 66 которыи добрыи чл̃вкъ 67 кривду, любо воєвода. а любо панъ. оучинити исправу ис 62 нимъ 68. аже самъ не можеть заплатити /31/ тотъ ӣстиньныи. што же оуложать єго оу вину´ хочеть ли самъ король заплатити за нь 70. а єго дѣдичьство 71 собѣ оузѧти 72 не оусхочеть ли король самъ заплатити´ дасть тому то дичьство 73 кто єго потѧжеть. а за и̇збѣга´ можемъ 74 єго добыти 75 и̇ выдати аже єго не можемъ 74 добыти 75. можемъ 74 єго иска 76 съ ω̇бою сторону´ аже побѣгнеть русинъ 77 а любо 41 руска´ ӣли во львовъ. или холопъ чии 78. и̇ли роба´ выдати 79 єго. а што тоӣ 80 грамотѣ писано´ тую жь правьду 81 литовьскымъ 82 кнѧземъ держати´ а на то єсмы 83 дали своѣ 84 печати´. Відай то кожний чоловік, хто на той лист погляне.

Отже я, князь Євнут, і Кейстут, і Любарт, Юрій Наримунтович, Юрій Коріятович, чинимо мир твердий із королем Казимиром Польським, і Земовитом, і з його братом Казимиром Мазовецьким, і з його землями: Краківською, Сандомирською, Серадзькою, Куявською, Ленчицькою, Добжинською, Плоцькою, Мазовецькою, Люблінською, Сетихівською і з Львівською.

А за великого князя Ольгерда, і за Коріята, і за Патрикія, і за їхніх синів ми шлюбуємо того миру дотримуватися вельми твердо, без всякої хитрості; не займати нам земель короля, ні його людей, що його слухають.

Королеві слід держати сповна Львівську землю, і нам держати сповна Володимирську, Луцьку, Белзьку, Холмську, Берестейську.

А мир від Покрова Богородиці [1 жовтня] до Іванового дня, до Купала [24 червня] , а від Іванового дня — на 2 роки.

А міст в Руській землі а ні нових не ставити, ані спалених не відбудовувати, допоки буде мир на 2 роки.

А Кременець держати Юрію Наримунтовичу, від князів литовських, і від короля на 2 роки, але міста не відбудовувати. А коли мир настане, то князь Юрій полишить місто.

Якщо угорський король піде на Литву, то польський король допоможе; якщо ж піде на Русь, що Литви слухає, то [польський] король не допомагатиме. А коли [татарський] цар або якісь князі-темники підуть на ляхів, то князі литовські допоможуть; якщо ж підуть на Русь, що короля слухає, то литовські князі не допомагатимуть.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в г д Грамоти XIV ст... 1974:29.
  2. а б в г д е ж и Акты Западной России...  СПб., 1846. T. 1., с. 1—2.; Грамоти XIV ст... 1974:29—32.
  3. Войтович 2009:11.
  4. Акты Западной России...  СПб., 1846. T. 1., с. 1.
  5. Лебедев 1848:10.
  6. Stadnicki 1853:35.
  7. а б Strończiński 1839:98—99
  8. Антонович 1885:128—129.
  9. Zubrycki 1844:34—35.
  10. Смирнов 1882:58—59.
  11. Карский 1899:546; 1893:20; 1955:І:358.
  12. Срезневский 1882, стовп. 197.
  13. Дурново 1914:39—41.
  14. Головацкий 1854:319—320, 1865:184, 1867:4—5.
  15. Соболевский, Пташицкий 1901.
  16. Зубрицкий 1855:15—16.
  17. Леонтович 1894:215—216.
  18. а б в Грушевський 1907:IV:444—445.
  19. Розов 1917:4—7, 1928.
  20. Войтович 2009:11.
  21. а б в г д е Розов 1917:4.

Бібліографія

[ред. | ред. код]

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Акты Западной России...  СПб., 1846. T. 1., с. 1—2., документ №1.
  • Головацкий, Я. Памятники дипломатического и судебно-делового языка русского в древнем Галицко-Володимирском княжестве и в смежных русских областях с второй половины XIV ст. // Науковый сборник, издаваемый Литературным обществом Галицко-русской матицы, вып. 3. Львов, 1865. № 1, C. 184.
  • Головацкий, Я. Памятники дипломатического и судебно-делового языка русского в древнем Галицко-Володимирском княжестве и в смежных русских областях в XIV и XV ст.. Львов, 1867. №1, С. 4—5.
  • Головацкий, Я. Хрестоматия церковно-славянская и древне-русская в пользу учеников высшей гимназии в цес. кор. Австрийской державе. Відень, 1854. С. 319—320.
  • Грамоти XIV ст. / Упорядкування, вступна стаття, коментарі і словники-покажчики М.М. Пещак. Київ: Наукова думка, 1974. С. 29—32, документ № 14. [1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
  • Дурново, Н. Хрестоматия по истории русского языка, вып. 1. Памятники XI — XV вв., М., 1914. C. 39—41.
  • Карский, Е.Ф. Два древнейших русских документа Главного архива Царства Польского в Варшаве // Древности. Труды Археографической комиссии Императорского Московского Археологического Общества, издаваемые М. В. Довнар-Запольским, т. I, вып. 3, М., 1899. C. 546.
  • Смирнов, А. Сборник древнерусских памятников и образцов народной русской речи. Варшава, 1882. № 56, С. 58—59.
  • Strończiński, K. Wzory pism dawnych w przerysach wystawione i objaśnione drukowaniem ich wyczytaniem. Warszawa, 1839. T. I, № 90. [2][3]
  • Соболевский, А. И.; Пташицкий, С. Л. Палеографические снимки с русских рукописей XII — XVII вв., СПб., 1901. № 46.
  • Розов, B. Южнорусские грамоты, Киев, 1917. № 3, С. 4—7. (перевидання: Розов, B. Украинские грамоты. Киев, 1928 [4] [Архівовано 8 січня 2018 у Wayback Machine.]).

Монографії

[ред. | ред. код]
  • Zubrycki, D. Historia miasta Lwowa. Lwów, 1844.
  • Stadnicki, K. Synowie Gedymina, Lubart xiąże wołyński, t. II, Lwów, 1853.
  • Stadnicki, K. Synowie Gedymina. Monwid-Narimunt, Jawnuta i Koriat, Lwów, 1881.
  • Антонович, В.Б. Монографии по истории Западной и Юго-Западной России. Т. 1. 1885. [5] [Архівовано 24 жовтня 2019 у Wayback Machine.]
  • Грушевський, М.С. Історія України-Руси. Київ-Львів, 1907. Т. 4. С. 433—435, 444—445. [6] [Архівовано 17 грудня 2019 у Wayback Machine.]
  • Зубрицкий, Д. Аноним Гнезненский и Иоанн Длугош. Львов, 1855.
  • Карський, Е.Ф. Белоруссы. Язык белорусского народа, Т. I, М., 1955.
  • Карский, Е.Ф. К вопросу o разработке старого западно-русского наречия. Библиографический очерк. Вильно, 1893.
  • Лебедев, С. Историко-критические рассуждения o степени влияния Польши на язык и на устройство училищ в России, СПб., 1848.
  • Леонотович, Ф.И. Очерки истории литовско-русского права. Образование территории Литовского государства. СПб., 1894. [7] [Архівовано 6 березня 2019 у Wayback Machine.]
  • Срезневский, И.И. Древние памятники русского письма и языка (X — XIV веков). Общее повременное обозрение с палеографическими указаниями и выписками из подлинников и из древних списков. СПб., 1863, изд. 2, СПб., 1882.

Статті

[ред. | ред. код]
  • Войтович, Л.В. Боротьба Любарта-Дмитра Гедиміновича за відновлення Галицько-Волинськоїдержави // Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. № 22. Луцьк, 2009. С.120—127. [8] [Архівовано 10 липня 2019 у Wayback Machine.]

Посилання

[ред. | ред. код]
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Литовсько-польський договір (1352)
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?