Лиска (рід)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Лиска | |
|---|---|
| |
| Лиска (Fulica atra) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Журавлеподібні (Gruiformes) |
| Родина: | Пастушкові (Rallidae) |
| Рід: | Лиска (рід) (Fulica) Linnaeus, 1758 |
| Види | |
|
Див текст | |
 Вікісховище: Fulica
| |
-_Adult_feeding_juvenile_W_IMG_8302.jpg)
Лиска[1] (Fulica) — рід водоплавних птахів середнього розміру родини пастушкових, що мешкають на річках і озерах.
Найбільша різноманітність цих птахів спостерігається в Південній Америці, де мешкає 8 з 11 видів лисок, і де, здається, рід отримав свій розвиток. Деякі види мешкають виключно у високогірних озерах Анд на висоті 3000-6500 м над рівнем моря. На відміну від інших пастушкових, лиски менш скритні птахи і велику частину часу проводять на відкритій воді. Остання риса також виділяє їх від споріднених їм водяних курочок. У більшості лисок чорне оперення, а на лобі є добре помітна шкіряста бляха або інша прикраса. Ноги сильні, добре пристосовані для пересування в'язким прибережним ґрунтом, і на відміну від водяних курочок, мають плавальні лопаті з боків пальців, що допомагають птахам пересуватися водою. Будова таза і ніг також дозволяє птахам добре пірнати, що виділяє серед інших птахів родини. Дзьоб яскраво забарвлений, у переважної більшості видів підхвістя білого кольору.
Крила швидше короткі; літають птахи неохоче, проте деякі види північної півкулі є перелітними і в змозі подолати значні відстані. Мігрують лиски в нічний час доби.
Основний раціон лисок складається з рослинної їжі, хоча рідше вони полюють на водних комах, ракоподібних і молюсків, а також живляться рибою і яйцями інших птахів. Агресивно охороняють свою гніздову територію, проте поза шлюбним сезоном збиваються в зграї і живляться разом на мілководді, що робить їх найбільш суспільними птахами в родині. Антогоністична поведінка багато в чому схожа на поведінку водяних курочок — під час конфлікту птахи стають у характерні загрозливі пози або навіть вступають у бійку між собою.
Гігантська лиска (разом з султанкою такахе, Porphyrio mantelli) вважається одним з найкрупніших птахів у родині — її довжина може досягати 59-63 см, а вага 2-3,2 кг[2]. Гігантська і рогата лиски будують величезного розміру гнізда — перша влаштовує плавучі плоти з прибережного очерету, внаслідок чого готове гніздо в підставі може досягати 4 м в діаметрі і у висоту до 60 см. Рогата лиска влаштовує гніздо на купі каменів, які сама ж дзьобом перекочує до місця майбутньої споруди. При цьому загальна вага каменів може досягати до 1,5 тонн[3].
Самця можна відрізнити від самки тільки за характерними глухуватим криком. Самець видає коротке і беззвучне «тсск», що нагадує звук відкривання пляшки шампанського. Зате голосиста самка дає про себе знати скрипучим «к'ю»[4]
На території України мешкає лише один вид — лиска звичайна[1].
Виділяють 10 сучасних видів:
- Лиска гавайська (Fulica alai)
- Лиска американська (Fulica americana)
- Лиска звичайна (Fulica atra)
- Лиска андійська (Fulica ardesiaca)
- Лиска жовтодзьоба (Fulica armillata)
- Лиска рогата (Fulica cornuta)
- Лиска африканська (Fulica cristata)
- Лиска гігантська (Fulica gigantea)
- Лиска золотолоба (Fulica leucoptera)
- Лиска червонолоба (Fulica rufifrons)
- Вимерлі види
- †Fulica newtonii Milne-Edwards, 1867 – Лиска маскаренська (вимер близько 1700)
- †Fulica chathamensis Forbes, 1892 – ранній голоцен, Чатемські острови
- †Fulica montanei Alarcón-Muñoz, Labarca & Soto-Acuña, 2020 — пізній плейстоцен – ранній голоцен, Чилі[5]
- †Fulica prisca Hamilton, 1893 – ранній голоцен Нової Зеландії.
- †Fulica shufeldti – пізній плейстоцен Флориди.
- †Fulica infelix Brodkorb, 1961 – ранній пліоцен, Орегон.
- ↑ а б Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — ISBN 978-617-7553-34-1.
- ↑ Семейство Пастушковые — Rallidae. Водоплавающие и чайковые птицы Подмосковья. Архів оригіналу за 26 червня 2013. Процитовано 29 жовтня 2007.
- ↑ J.A. Jackson, W.J. Bock, D.Olendorf. Grzimek's Animal Life Encyclopedia. Thomson Gale. ISBN 0-7876-5784-0.
- ↑ Співи Птахів (8 липня 2019), Лиска (рідкісні звуки птахів) [Fulica atra / Eurasian coot / Лысуха] - співи птахів, процитовано 9 липня 2019
- ↑ Alarcón-Muñoz, Jhonatan; Labarca, Rafael; Soto-Acuña, Sergio (1 грудня 2020). The late Pleistocene–early Holocene rails (Gruiformes: Rallidae) of Laguna de Tagua Tagua Formation, central Chile, with the description of a new extinct giant coot. Journal of South American Earth Sciences (англ.). 104: 102839. Bibcode:2020JSAES.10402839A. doi:10.1016/j.jsames.2020.102839. S2CID 225031984.
- Barry Taylor, Ber van Perlo «Rails: A Guide to the Rails, Crakes, Gallinules and Coots of the World» ISBN 978-0-300-07758-2
- Cornell Lab of Ornithology [Архівовано 6 липня 2008 у Wayback Machine.]
- York Structural Biology Laboratory. Coot
|
|
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
