Леухін Ніканор Андрійович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Леухін Ніканор Андрійович | |
---|---|
Народження | 22 липня 1918 с. Нижня Ненінка, зараз Солтонського району Алтайського краю [1] (за іншими даними с. Антоново[2] або с. Антонівка[3] Масканурської сільради Новотор'яльского району Марийской АССР (зараз Респу́бліка Марій Ел) |
Смерть | 18 червня 1944 (25 років) с. Язвин[3] Паричського (зараз Світлогорського) району Гомельської області, Білорусь (за іншими даними біля с.Паричі Гомельської області бів тяжко поранений, помер в медсанбаті[4]) |
Поховання | Паричі |
Країна | СРСР |
Рід військ | артилерія |
Роки служби | 1939–1944 |
Звання | гвардії сержант |
Командування | командир 76-мм гармати артбатареї 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії |
Війни / битви | Радянсько-німецька війна Битва на Курській дузі Битва за Дніпро |
Нагороди |
Леухін Ніканор Андрійович (22.07.1918 — 18.06.1944) — учасник Радянсько-німецької війни, командир 76-мм гармати артбатареї 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї Бахмацької двічі Червонозоряної ордена Суворова гвардійської стрілецької дивізії 30-го стрілецького корпусу 60-ї Армії Центрального фронту. Герой Радянського Союзу (17.10.1943), гвардії сержант[5].
Народився 4 липня 1918 року в с. Нижня Ненінка, зараз Солтонського району Алтайського краю[1] (за іншими даними с. Антоново[2] або с. Антонівка[3] Масканурської сільради Новотор'яльского району Марийской АССР (зараз Респу́бліка Марій Ел). Жмв у селі Верхня Неня, працював у колгоспі, потім на хлібозаводі у Кемеровській області РФ.
Призваний до Червоної Армії в жовтні 1939 року. На фронті з березня 1943 року на посаді командира 76-мм гармати артбатареї 241-го гвардійського стрілецького полку 75-ї гвардійської стрілецької дивізії.
Учасник Курської битви в районі Понирі-Ольховатка. За зразкове виконання бойових завдань і проявлені мужність і героїзм нагороджений орденом Червоної Зірки[6].
Особливо відзначився при форсуванні ріки Дніпро на північ від Києва у вересні 1943 року, в боях при захваті і утриманні плацдарму в районі сіл Глібівка і Ясногородка (Вишгородський район Київської області) на правому березі Дніпра. В нагородному листі командир 241-го гвардійського стрілецького полку гвардії підполковник Бударін М. П. написав, що вночі з 23 на 24.09.1943 року Леухін в числі перших переправився з гарматою на правий берег Дніпра, викотив гармату на відкриту позицію і прямою наводкою підбив танк і самохідну гармату противника, знищив до роти піхоти[7].
Указом Президії Верховної Ради СРСР від 17 жовтня 1943 року за мужність і героїзм, проявлені при форсуванні Дніпра і утриманні плацдарму гвардії сержанту Леухіну Ніканору Андрійовиччу присвоєно звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка»[8].
Леухін Н. А. бере участь у подальшому звільненні України, а потім Білорусі. 18 травня 1944 року в бою за визволення с. Язвин[3] Паричського (зараз Світлогорського району) Гомельської області гвардії сержант Леухин загинув (за іншими даними — при форсуванні ріки Березина біля с. Паричі бів тяжко поранений і помер в медсанбаті[9]).
Похований у братській могилі в смт. Паричі Гомельської області[10].
- медаль «Золота Зірка» №---- (17 жовтня 1943)
- Орден Леніна
- Орден Червоної Зірки
- Ім'ям Героя названі вулиці в м. Світлогорськ і в смт. Паричі Гомельської області, а також у с. Єльцовка Алтайського краю РФ[11].
- Ім'я Леухіна Н. А. увічнено на Меморіалі Слави в м. Барнаул[12].
- ↑ а б Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382 (рос.)
- ↑ а б Герои Советского Союза Лебедев Бастраков Громов Загайнов Леухин (рос.)
- ↑ а б в г ЛЕУХИН Никанор Андреевич [Архівовано 2014-12-24 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Герои фронта, герои тыла [Архівовано 2016-03-04 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Посада та військове звання подані на дату здійснення подвигу
- ↑ Приказ 75-й гвардейской стрелковой дивизии № 16-н от 15.7.1943 года (рос.)
- ↑ ЦАМО Фонд 33. — Оп.793756, д.27, запись 150018798, стр.508 ((ref-ru}
- ↑ http://www.podvignaroda.mil.ru/ — [Архівовано 2015-10-09 у Wayback Machine.] Фонд 33. — Оп.682525, д.48, запись 12057300 (рос.)
- ↑ Герои фронта, герои тыла [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Паричи. Справочно-информационный портал г.п. Паричи [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ Реферат по Истории Алтайского края [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ AMIC.RU :: Информационное агентство «АМИТЕЛ» [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Леухин Никанор Андреевич (рос.)
- Леухин Никанор Андреевич [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Герои фронта (рос.)
- Леухин Н. А. [Архівовано 24 грудня 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- Новоторъяльский муниципальный район [Архівовано 28 жовтня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Паричи [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] (рос.)
- Леухин Н. А. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- История села Ельцовка [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Наши земляки (рос.)
- Библиографический указатель литературы [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Библиографический указатель литературы (рос.)
- Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М.: Воениздат, 1987. — Т. 1 /Абаев — Любичев/. — 911 с. — 100 000 экз. — ISBN отс., Рег. № в РКП 87-95382 (рос.)
- Днепр — река героев. — 2-е изд., доп. — Киев: Изд. полит. лит Украины, 1988. — ISBN 5-319-00085-5 (рос.)
- Навечно в сердце народном. 3-е изд., дополненное и исправленное. — Минск: Гл.ред. Белорус.сов.энцикл., 1984 (рос.)
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.