Летоон
36°19′55″ пн. ш. 29°17′23″ сх. д. / 36.33194444447177318° пн. ш. 29.28972222224977884° сх. д. / 36.33194444447177318; 29.28972222224977884Координати: 36°19′55″ пн. ш. 29°17′23″ сх. д. / 36.33194444447177318° пн. ш. 29.28972222224977884° сх. д. / 36.33194444447177318; 29.28972222224977884
Країна	Туреччина
Розташування	Kumluovad Фетгіє
Тип	sanctuaryd і археологічна пам'ятка
Площа	14 га і 29 га
Стиль	архітектура Стародавньої Греції
Летоон Летоон (Туреччина)
Медіафайли у Вікісховищі

Летоон (дав.-гр. Λητῶον, трансліт. Lētōon) — древнє святилище богині Лето (у римській міфології — Латона), а також її дітей-близнюків Аполлона і Артеміди. Розташоване у турецькій провінції Мугла, за 40 км від міста Фетхіє, на околиці села Кумлуова. Розташований приблизно за 4 км на південь від Ксантосу на узбережжі річки Ксантос.^[1]

Один з найважливіших релігійних центрів давньої Лікії.

Летоон, разом з руїнами сусіднього міста Ксанф, включений до списку Світової спадщини ЮНЕСКО в 1988 році.

Найраніші археологічні знахідки, виявлені на місці святилища, датуються VII століттям до Р. Х.

У період, що передує еллінізації лікійського регіону (VII-V століття до Р. Х.) На цьому місці цілком ймовірно розташовувалося давніше святилище, що служило центром культу Богині-матері (У Лікії — Eni Mahanahi). З приходом греків і поширенням їх культури, в IV столітті до Р. Х., тут виникає поклоніння богині Лето та її дітям — Аполлону і Артеміді.

Згідно з однією з легенд, викладеної римським поетом Овідієм в його поемі «Метаморфози»^[2], німфа Лето була спокушена Зевсом і народила близнюків: Аполлона і Артеміду на острові Делос, в Егейському морі. Гера, дружина Зевса, охоплена ревнощами переслідувала Лето і та бігла в Анатолію. У невеликого озера, на місці, де зараз розташоване святилище, вона спробувала втамувати спрагу, але місцеві жителі завадили їй в цьому, замутивши воду. Тоді в гніві вона перетворила їх на жаб.

Близько VII століття поселення було закинуто і прийшло в запустіння.

Фундаменти трьох храмів, присвячених Лето, Аполлону і Артеміді, були виявлені в ході розкопок, які проводилися в 1962-1965 рр. під керівництвом французького археолога Анрі Метцгера^[fr].

На місці святилища була знайдена стела^[en] з написами на трьох мовах (грецькою, арамейською і лікійською). Написи на стелі, що датуються 358 роком до Р. Х., разом з написами обеліска і Ксанфі, внесли важливий внесок в розшифровку лікійської мови. На початок ХХІ сторіччя стела зберігається в музеї міста Фетхіє.

• Театр з критою галереєю (II ст. до Р. Х.). від північного боку театру починається дорога, яка прямує у сусідній Ксанф, що проходить через давнє Лікійське кладовищі.
• Гробниця знатного римлянина поруч з театром.
• Храм богині Лето (III в. до Р. Х.) в іонічному стилі. Найбільша споруда.
• Храм Артеміди.
• Храм з доричною колонадою і мозаїкою на підлозі із зображенням ліри і сагайдака зі стрілами, імовірно присвячений Аполлону і Артеміді.
• Джерело (nymphaeum) — будівля прямокутної форми з двома нішами і прилеглим напівкруглим басейном 27 м в діаметрі. Побудований в період еллінізму. Басейн прибудований в римський період.
• Візантійська базиліка. Розташована з південної сторони від трьох античних храмів (Лето, Аполлона і Артеміди). Датується V століттям. При будівництві використовувалися камені сусідніх язичницьких храмів.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Летоон

• The official website of the French Archaeological Mission of Xanthos-Letoon [Архівовано 25 грудня 2009 у Wayback Machine.]
• UNESCO World Heritage Centre: Xanthos-Letoon [Архівовано 12 липня 2017 у Wayback Machine.]
• Canadian Epigraphic Mission at Xanthos-Letoon [Архівовано 7 червня 2021 у Wayback Machine.], website of the research project on Xanthos and Letoon by Université du Québec à Montréal and Université Laval, including downloadable published works
• Extensive picture collection of Letoon [Архівовано 15 березня 2020 у Wayback Machine.]