Лембів зсув
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Лембів зсув — незначна за величиною зміна енергії квантових станів завдяки взаємодії з нульовими коливаннями електромагнітного поля у вакуумі.
Лембів зсув найбільш виразно проявляється у вигляді зняття виродження рівнів 2S1/2 і 2P1/2 атома водню. Ці рівні вироджені навіть при врахуванні тонкої структури, яка описується рівнянням Дірака. Врахування взаємодії з нульовими коливаннями електромагнітного поля призводить до дуже малого розщеплення. Величина розщеплення дорівнює 1057,77(1) МГц. Таким чином, збуджений у стані з головним квантовим числом n = 2 атом водню поглинає радіочастотне випромінювання завдяки переходам між 2S1/2 і 2P1/2 рівнями.
За експериментальне відкриття зсуву 1947 року, Вілліс Лемб отримав Нобелівську премію з фізики за 1955 рік.
Теоретичне пояснення ефекту дав Ганс Бете.
|
Це незавершена стаття з фізики. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
