Борисов Лев Іванович
Народився	8 грудня 1933(1933-12-08) Пльос, Privolzhsky Districtd, Івановська область, СРСР
Помер	15 листопада 2011(2011-11-15)[1] (77 років) Москва, Росія цереброваскулярні хвороби
Поховання	Троєкуровське кладовище
Громадянство	СРСР  Росія
Діяльність	актор
Alma mater	Театральний інститут імені Бориса Щукіна
Роки діяльності	з 1954
Діти	Nadezhda Borisovad
Брати / сестри	Борисов Олег Іванович
IMDb	nm0096844
Нагороди та премії

Лев Іванович Борисов (рос. Лев Иванович Борисов; 8 грудня 1933, Пльос, РРФСР — 15 листопада 2011, Москва, Росія^[2]) — радянський та російський актор театру і кіно. Заслужений^[3] (1994) та народний (2001)^[4] артист Росії.

Народився 8 грудня 1933 року в місті Пльос Івановської промислової області. Молодший брат актора Олега Борисова. Закінчив Театральне училище імені Б. В. Щукіна (1956).

До 1960 року працював в Театрі-студії, з 1960 по 1974 роки був актором Театру драми на Спартаківський. З 1974 по 1981 року — актор Обласного театру імені О. М. Островського, з 1981 по 1987 роки був актором Московського драматичного театру імені К. С. Станіславського. З 1987 року — актор Московського театру-центру імені М. Н. Єрмолової. В останні роки грав в антрепризі «Чужа дружина і чоловік під ліжком».

У кіно дебютував в середині 1950-х років в ролі десятикласника у фільмі «Атестат зрілості». Потім були ролі у фільмах «Висота», «Балада про солдата», «Вірні серця», «Доля людини», «Вас чекає громадянка Никанорова», «І знову Аніскін», «Ви чиї, старі?», «Ширлі-мирлі», «Вулиця молодості», «Мандрівний автобус», «Пригода графа Невзорова», «Звинувачуються у вбивстві», «Смиренний цвинтар», «Барханов і його охоронець», «Візит до мінотавра», «Винесення тіла» та інші. З братом Олегом Борисовим в 1987 році знявся у фільмі «Садівник». Активно знімався в телесеріалах: «Сава», «Батюшка», «Секунда до …», «Отаман», «Легенда про Тампуку», «Штрафбат», «Бандитський Петербург» та інших.

У 1982 році на кінофестивалі молодих кінематографістів кіностудії «Мосфільм» був нагороджений призом за краще виконання чоловічої ролі у фільмі «Пригоди графа Невзорова». У 1990 році на кінофестивалі «Сузір'я» був удостоєний відзнаки за кращу чоловічу роль другого плану (фільм «Смиренний цвинтар»). У 2001 році став народним артистом Росії .

Помер 15 листопада 2011 року в реанімації Боткінської лікарні після перенесеного інсульту^[5].

Церемонія прощання пройшла в Центральному будинку кіно в Москві 17 листопада. Похований на Троєкуровському кладовищі.

Театр імені М. М. Єрмолової

• 1987 — «По сусідству ми живемо» — дід Василь
• 1988 — «Будинок, де розбиваються серця» — Рендол
• 1989 — «Запрошення на страту» — директор в'язниці
• 1991 — «Бусновата» — чиновник
• 1992 — «Цвіркун на печі» — Калеб
• 1994 — «Село Степанчиково» — Фома Опискин
• 1996 — «Марія Стюарт» — сер Паулет
• 1999 — «Прибайкальська кадриль» — Саня Ареф'єв
• 2000 — «Цар Максиміліан» — могильник, посол
• 2001 — «Субота, неділя, понеділок» — Антоніо^[6]

• Заслужений артист Росії (1994)^[3]
• Народний артист Росії (2001)^[4]

Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво	AllMovie · CineMagia · ČSFD · Filmweb · Internet Movie Database · The Movie Database · Шведська база даних фільмів
Генеалогія та некрополістика	Find a Grave · Родовід
Словники та енциклопедії	Биография.ру
Нормативний контроль	Freebase: /m/0bysmhb · LCCN: no2010059958 · VIAF: 120540717