Тамара Василівна Левицька
Народження	30 січня 1916(1916-01-30) Білопілля, Харківська губ. (тепер Сумська область)
Смерть	21 квітня 1999(1999-04-21) (83 роки)
	Суми, Україна
Національність	українка
Країна	УРСР →  Україна
Жанр	Декоративно-ужиткове мистецтво
Діяльність	художниця
Напрямок	вишивка
Звання	заслужений майстер народної творчості УРСР

Тамара Василівна Левицька, (нар. 30 січня 1916(19160130), Білопілля, Харківська губернія (тепер Сумська область) — пом. 21 квітня 1999, Суми) — вишивальниця, заслужена майстриня народної творчості УРСР.

Левицька Тамара Василівна народилась 30 січня 1916 року в місті Білопілля, Харківської губернії. У 1938 році закінчила планово-економічний факультет Харківського політехнічного інституту. В 1952 році закінчила заочні курси образотворчого мистецтва при Київському художньому інституті. У Білопіллі працювала інженером-економістом.

В 1939 році працювала керівником шкільних гуртків вишивки у Дніпропетровську, в 1940 році — у Львові,, в 1943—1944 рр. — у Білопіллі, в 1949—1953 рр. — в Сумах. Керувала робітничими гуртками при Палаці культу­ри машино-будівного об'єднання імені М. Фрун­зе, Будинку культури «Хімік», обл­побутуправлання (Суми, 1960–80-і рр.). З 1954 до 1971 рр. Тамара Василівна Левицька була художником-оформлювачем Сумського відділення Художнього фонду.

Левицька Т. В. розробила власну техніку вишивки художньою гладдю. Серед її робіт — вишиті портрети історичних осіб, видатних діячів держави, мистецтва, картини знаменитих художників (більше п'ятисот творів). Перший успіх Левицька Т.В мала в 1939 році на виставці «Тарас Шевченко у народній твор­чості» (Дніпропетровськ). Брала участь у багатьох Всеукраїнських та міжнародних виставках народного і декоративно-ужиткового мистецтва від 1934 року. Твори художниці знаходяться у багатьох фондах музеїв України, таких як: ДМУНДМ, музей народного мистецтва Слобожанщини, у Шев­чен­ківському національному заповіднику (м. Ка­нів Черкаської області), Путивльському історико-культурному заповіднику (Сумська область), Сумському краєзнавчому музеї, Яготинському історичному музеї (Київська область). У 1977 році отримала звання «Заслужений майстер народної творчості УРСР»

1934 р. — «І. Мічурін» і «Л. Толстой» (обидва — за І. Крамським)

1939 р. — «Т. Шевченко»

1978 р. — «Лев Толстой»

1954, 1966 рр. — «Богдан Хмельницький»

1963, 1975 рр. — «Джоконда» (за Леонардо да Вінчі)

1965 р. — «О. Пушкін» (за О. Кипренським)

1966, 1983 рр. — «Автопортрет»

1971 р. — «Граки прилетіли» (за О. Саврасовим)

1972 р. — «Катерина»

1977, 1984 рр. — «Молодий Т. Шевченко» (обидва — за Т. Шевченком)

1976 р. — «Ми­сливці на привалі» (за В. Сєровим)

1978 р. — «М. Раєвський» (за Дж. Доу)

1980 р. — «М. Волконська з сином» (за П. Соколовим)

1981 р. — «С. Ковпак» (за В.  Костець­ким)

1983 р. — «Декабрист С. Волконський» (за Дж. Доу)

1989 р. — «Ярославна» (за В. Фаворським,)

• Київський художній інститут
• Вишивка

1. Вороненко М. Барвами серця // Г. — 1992, 10 жовтня

2. Віслоух Л. Культурна хроніка // Українське слово. — 1993, 23 квітня

3. Нестеренко П. …І посміхнулася Джоконда // Червоний промінь. — 1978, 19 верес.

4. Сумщина в іменах. — Суми. — 2003.

5. Л. К. Федевич. ЛЕВИ́ЦЬКА Тамара Василівна [Архівовано 16 грудня 2017 у Wayback Machine.] // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2001­–2024. — ISBN 966-02-2074-X.