K-індекс — це показник, який характеризує геомагнітну активність і класифікує геомагнітні бурі. Описує відхилення магнітного поля Землі від норми протягом тригодинного інтервалу. Індекс, уведений Юліусом Бартельсом 1938 року, являє собою значення від 0 до 9 для кожного тригодинного інтервалу (0-3, 3-6, 6-9 і т. д.) Світового часу.

Буква K в назві індексу походить від німецького слова Kennziffer, що означає «характерна цифра»^[1].

У пункті вимірювання протягом трьох годин за допомогою магнітометра реєструються горизонтальні компоненти магнітної індукції в нТл. Для обчислення відхилення з отриманих значень вираховується середній показник спокійних днів. Найбільші додатне і від'ємне відхилення, отримані в будь-який час тригодинного проміжку, підсумовуються для визначення загального найбільшого відхилення. За таблицею перетворень визначається К-індекс. Він є квазілогарифмічним і збільшується на одиницю при збільшенні відхилення приблизно в два рази. Оскільки геомагнітна активність варіюється від місця до місця, то в різних вимірювальних пунктах таблиця перетворень може відрізнятися^[2][3].

Існує загальний для всієї планети індекс геомагнітних бур — Kp-індекс або планетарний К-індекс^[4]. Він визначається як середньозважене від декількох вимірювальних пунктів з точністю до 1/3. Дробові показники позначають знаками -, o та +. Наприклад, 4- означає 3 і 2/3, 4о означає 4 рівно, 4+ означає 4 і 1/3^[5][3].

• Kp-індекс від 1932 року^{[недоступне посилання]}