Кучугури (Дніпро)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Кучугури (у 1950 - ті роки житловий масив Новомосковський) - історична місцевість в Індустріальному районі міста Дніпро.
Межі району - північна вулиця Старочумацька (до 2022 Байкальська) з Олександрівкою, південна - вулиця Каштанова з промзоною Нижньодніпровського трубопрокатного заводу[1], східна - вулиці Олександра Оцупа, Курсантська з мікрорайоном Північний (Вузол), Західна - Слобожанський проспект з Калинівським.
Забудова - в районі Слобожанського проспекту багатоповерхівки у 9 - 12 поверхів. Решта території - п'ятиповерхові "хрущовки", одноповерхові, дво- і триповерхові будинки. Східна частина території - промзона заводів Український трубопрокатний, Вторчормет та Дніпросталь, на території якої розташоване озеро Котлован, що є місцем відпочинку місцевих жителів, однак через те що цей район відноситься до промзони, він не має статусу рекреаційної зони.
Головні вулиці: Каштанова, Калинова, проспект Петра Калнишевського, Осіння, Квітки Цісик (до 2015 року Гулі Корольової), Богдана Хмельницького, Батумська, Старочумацька, Журналістів, Дніпросталівська (до 2015 року Вінокурова), Олександра Оцупа (до 2015 року Комісара Крилова), Курсантська[1].
Мікрорайон Металіст, також Червоний Металіст або Соцмісто - маловживана назва західної частини району між проспектами Слобожанський та Петра Калнишевського, вулицями Батумська та Богдана Хмельницького.
В районі Слобожанського проспекту багатоповерхова забудова, інша частина мікрорайону двох та трьох поверхові будинки 1950 - х років.
Вулиці: Богдана Хмельницького, Батумська, Калинова, Яскрава (до 2022 року -Тверська), Дебальцівська (до 2022 року - Пулковська), проспекти Слобожанський та Петра Калнишевського[2].
У ХІХ столітті було прокладено Новомосковське шосе. На схід від нього простягнулися піщані дюни, від яких і пішла назва місцевості Кучугури[3].
Наприкінці 1940 - х років район починає забудовуватись "сталінками". Так виникає селище робітників Нижньодніпровського трубопрокатного заводу, що отримало назву Червоний Металіст або Соцмісто[2]. Там стояли одноповерхові бараки та Будинок культури[3].
9 травня 1949 року перед одним з будинків було встановлено бюст Двічі Героя Радянського Союзу Анатолія Яковича Брандиса[3].
У 1950 - ті виникає вулиця названа Бульварною[4]. У 1957 році по Новомосковському шосе прокладається тролейбусна лінія[3].
У 1964 році вулиця Бульварна була перейменована на честь нещодавно реабілітованого генерального секретаря ЦК КПУ Станіслава Косіора[4][5]
У січні 1964 року було відкрито Палац культури "Металург "[3].
Протягом 1960 - х років йде активна забудова місцевості. Спочатку будуються п'ятиповерхівки "хрущовки", згодом вже багатоповерхові будинки[3].
23 травня 1969 року Кучугури стали ядром новоутвореного Індустріального району[6].
Протягом 1970 - х років забудовується східна частина району: виникають вулиці Осіння, Гулі Корольової, Журналістів. Згодом на дні піщаного кар'єру, звідки видобувався пісок для будівництва починають бити ключі і виникає озеро Котлован[7].
Після розпаду СРСР патріотична громадськість міста неодноразово подавала петиції щодо перейменування вулиці Косіора, оскільки Станіслав Косіора був одним з найголовніших творців Голодомору 1932 - 1933 років.Так, у листопаді 2012 році низка громадських організацій міста пропонувала назвати вулицю ім'ям народного артиста України Богдана Ступки[8]. Проте тільки в листопаді 2015 року вулицю було перейменовано на проспект Петра Калнишевського в рамках виконання закону про декомунізацію[4].
- Авторинок "Центральний" - вулиця Курсантська 22;
- Ринок "Північний" - проспект Петра Калнишевського 1;
- Будинок Побуту - проспект Петра Калнишевського 31;
- Готель "Північний" - проспект Петра Калнишевського 1 а;
- "Ніагара" - вулиця Дніпросталівська 11;
- 51 - ще поштове відділення - проспект Петра Калнишевського 18;
- Палац культури " Металург" - проспект Петра Калнишевського 27;
- Кінотеатр "Правда- Кіно" - проспект Слобожанський 88;
- Амбулаторії 7, 8, 9, центру первинної медико-санітарної допомоги N 9 - проспект Петра Калнишевського 31 а;
- Дитяча стоматологічна поліклініка N 2 - проспект Слобожанський 42;
- Міська Клінічна Лікарня N 6 - вулиця Батумська 13;
- Дніпропетровський обласний шкіро - венерологічний диспансер - вулиця Старочумацька 9 а;
- Дніпровський інститут гастроентерології - проспект Слобожанський 96;
- Храм Святого Архистратига Михаїла (УПЦ МП) - проспект Петра Калнишевського 46;
- Клуб школярів "Ровесник" - проспект Петра Калнишевського 70 а;
- Навчально - реабілітаційний центр для дітей з порушенням слуху "Веселка" - проспект Петра Калнишевського 54;
- Індустріальний районний суд - вулиця Яскрава 86;
- Індустріальна районна юридична консультація - вулиця Дебальцівська 86 а;
- Індустріального району - вулиця Осіння 4 а;
- Індустріального району - вулиця Богдана Хмельницького 14 а.
Тролейбусна лінія 15 маршруту вулиця Осіння - площа Старомостова[9]. Маршрутки від проспекту Петра Калнишевського до провулку Парусний 95 та 95 а. Маршрути 31, 36, 57 а.
Кавун Максим. Гений места.Северньіе ворота Днепропетровска
Місто по шматочках. Калнишевського(Косіора)
Танченко София. История Днепра - улица на песчаньіх кучугурах
- ↑ а б Днепропетровск: универсальньій атлас (рос.) . Киев: ГНПП "Картография". 2013. с. 12, 13. ISBN 978 - 617 - 670 - 285 - 6.
- ↑ а б Город по кусочкам. Металлист. gorod. dp.ua (рос.) . Дніпровська міська рада. Процитовано 17 вересня 2024.
- ↑ а б в г д е Кавун, Максим. Гений места. Северньіе ворота Днепропетровска. gorod. dp.ua (рос.) . Дніпровська міська рада. Процитовано 17 вересня 2024.
- ↑ а б в Місто по шматочках. Калнишевського (Косіора) (рос.) . Процитовано 17 вересня 2024.
- ↑ Танченко, София. История Днепра - улица на песчаньіх кучугурах. nashemisto.dp.ua (рос.) . Наше місто. Процитовано 17 вересня 2024..
- ↑ Кучугури піску та городи на місці ТЦ: як з'явився Індустріальний район у Дніпрі. ukrnet.ua (укр) . Укрнет. 23 травня 2024. Процитовано 17 вересня 2024.
- ↑ Кар'єри з блакитною водою в Дніпрі та області. Відпочити як на морі. region.dp.ua (укр.) . Процитовано 17 вересня 2024..
- ↑ Обговорення питання щодо перейменування вулиці Косіора в Індустріальному районі. dniprorada.gov.ua (укр.) . Дніпропетровська міська рада. 2012. Процитовано 17 вересня 2024..
- ↑ Днепропетровск: универсальньій атлас (рос.) . Киев: ГНПП "Картография". 2013. с. 71. ISBN 978 - 617 - 670 - 285 - 6.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
