Купчинський Микола Миколайович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Купчинський Микола Миколайович | |||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Генерал-майор (19.2.1917)Генерал-хорунжий Української Держави | |||||||||
 | |||||||||
| Загальна інформація | |||||||||
| Народження | 4 грудня 1870 | ||||||||
| Смерть | не раніше 1919 | ||||||||
| Alma Mater | Петровський Полтавський кадетський корпус | ||||||||
| Військова служба | |||||||||
| Приналежність | .svg){kind=small} УНР | ||||||||
| Війни / битви | Перша світова війна Українсько-радянська війна | ||||||||
| Нагороди та відзнаки | |||||||||
| |||||||||
Микола Миколайович Купчинський (4 грудня 1870, Полтавська губернія, Російська імперія — після 1919, ?) — генеральний хорунжий Армії Української Держави.
Походив з Полтавщини. Закінчив Петровський Полтавський кадетський корпус, 1-ше військове Павлівське училище (у 1890 році). Станом на 1 січня 1910 року — підполковник, офіцер-вихователь Петровського Полтавського кадетського корпусу. Учасник Першої світової війни, був поранений, нагороджений орденом Святого Георгія IV ступеня, Георгіївською зброєю, відзнакою Святого Георгія IV ступеня. З 19 лютого 1917 року — генерал-майор. Остання посада в російській армії — командир 62-ї піхотної дивізії.
З 8 червня 1918 року — начальник 6-ї пішої дивізії Армії Української Держави.
З 20 листопада 1918 року — начальник 11-ї пішої дивізії Армії Української Держави.
13 січня 1919 року був офіційно звільнений з української служби.
Фактично виїхав до Криму (до білих) ще наприкінці листопада 1918 року. З 2 січня 1919 року — у резерві командного складу Збройних Сил Півдня Росії, перебував у Криму.
Подальша доля невідома.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
