Кулінські (до кін. XVIII ст. – Куліненки) — козацько-старшинський (згодом – дворянський) рід Переяславського полку та Полтавської губернії.

Родоначальником Кулінських є сотник Семен Куліненко (1650-ті – до 1726), що очолював, ймовірно, Яготинську сотню за правління гетьмана Івана Самойловича або Івана Мазепи. Предки Семена, за однією із версій, походять з околиць подільського містечка Кальник, звідки напочатку XVII ст., через загрозу татарського спустошення, вийшла частина місцевих жителів, що подалася на Лівобережжя й заснувала у 1612 році село Капустинці.

Споріднені з багатьма козацькими родами, зокрема з Невірівськими, Горленками.

• Куліненко Іван — козак Броварської сотні Київського полку за реєстром Війська Запорозького 1649 року^[1];
• Куліненко Андрій — козак Домонтовської сотні Черкаського полку за реєстром Війська Запорозького 1649 року. Можливо, хорунжий^[2];
• Куліненко Ясько — козак Іркліївської сотні Кропивнянського полку за реєстром Війська Запорозького 1649 року;
• Куліненко Семен (1650-ті — до 1726) — сотник часів Івана Самойловича або Івана Мазепи^[3].
• Куліненко Іван Семенович (1676 — після 1766) — виборний можний ґрунтовний капустинський козак, представник яготинської сотенної старшини;
• Куліненко Михайло Семенович (? — до 1760) — виборний можний ґрунтовний капустинський козак, представник сотенної старшини;
• Куліненко Василь Михайлович (1713 — між 1785 і 1788) — виборний можний ґрунтовний капустинський козак, представник сотенної старшини;
• Куліненко Федір Михайлович (1717 — між 1767 і 1785) — виборний можний ґрунтовний капустинський козак, представник сотенної старшини;
• Куліненко Петро Іванович (1722 — між 1775 і 1785) — виборний можний ґрунтовний капустинський козак. Зять положаївського священника, шляхтича? Григорія Козачинського.
• Куленський Микита Петрович (1750 — після 1781) — старший канцелярист Переяславського полку (1775), канівецький сотник (1777 – 1781). Зять компанійця, наказного сотника Переяславської полкової сотні, значкового товариша Переяславського полку (1735—1759) Івана Васильовича Неверовського і його дружини Маріанни Павлівни, доньки ротмістра компанійського полку Ковбаси, родички Григорія Савича Сковороди^[4];
• Кулінський Ісай Федорович (бл. 1744 — після 1803) — яготинський сотенний отаман, сотенний писар (? — 1781);
• Кулінський Йосип Васильович (1753 – 24.11.1823) — дворянин, корнет. У 1794 році мав 25 кріпаків;
• Кулінський Семен Петрович (1757 — 16.01.1804) — дворянин, корнет імператорської армії;
• Кулінський Андрій Васильович (1787 — 08.06.1825) — штабс-капітан. Помер у Нехайках;
• Кулінський Андрій Петрович (1775 — 14.05.1811) — дворянин;
• Кулінський Андрій Андрійович (03.12.1803 — ?) — дворянин;
• Кулінський Семен Семенович (21.01.1807 — ?) — дворянин, колезький реєстратор;
• Кулінський Іван Йосипович (1786 – ?) — дворянин, титулярний радник, засідатель Пирятинського нижнього земського суду (1830).
• Кулінський Прохор Йосипович (1781 – 02.03.1816) — дворянин, титулярний радник;
• Кулінський Стратон Прохорович (1807 – ?) — дворянин, губернський секретар;
• Кулінський Кузьма Андрійович (01.11.1828 — після 1874) — волосний присяжний;
• Кулінський Олексій Іванович (1814 – ?)  – дворянин;
• Кулінський Георгій Олексійович (1844 — 30.03.1917) — підполковник, спадковий дворянин, колезький радник, земський начальник м. Теплівка;
• Кулінський Василь Іванович (невідомо) — колезький реєстратор, чиновник VI розр. вищого окладу поштово-телеграфної контори Золотінського повіту^[5];
• Кулінський Петро Іванович (невідомо) — столоначальник повітового поліцейського правління Переяславського повіту (1900); губернський секретар, поліцейський наглядач м. Переяслава (1900); колезький секретар, працівник станового приставу у місті Пирятин; титулярний радник, працівник станового приставу Кобеляцького повіту (1904); колезький асесор, працівник станового приставу у Полтаві (1914), помічник повітового справника Хорольського повіту^[5].

В Рум'янцевському описі 1767 року так описується рід та двір Куліненків:

«Оние Кулиненкы ис предковъ козакы. Тотъ дворъ состоитъ издревле на мѣстѣ козачомъ доставшомся имъ Кулиненкамъ наследно по предкамъ ихь».

У 1767 році всі Куліненки жили в одному дворі з 14 хат (Степан Васильович Куліненко жив окремо у власній хаті) і мали: 6 пустирів та городів, до 80 підсусідків, 212 орних нив на 543 дні (близ. 240 гектарів), 7 сінокосів, 400 копиць, 100 возів, 15 лісистих ділянок землі («лісів»), 4 вітряні млини і один ступний, 2 пасіки на 70 днів (близ. 30 гектарів), 6 рибних ловель, 146 голів ​рогатої худоби, 310 овець, 41 свиню і 77 коней.

1. ↑ Иван Кулиненко нар. до 1649
2. ↑ Андрей Кулиненко нар. до 1649
3. ↑ 1782^{[недоступне посилання]}
4. ↑ Микита Петрович Кулінський (Куленський) пом. близ. 1781
5. ↑ ^{а б} Адрес-календарь Полтавской губернии на 1904 год.