Кочерженко Євгенія Іванівна (5 червня 1937, с. Северинівка, Сумський район, Сумська область — 28 серпня 2022, м. Суми) — українська мистецтвознавиця, музейниця, майстриня художньої вишивки, організаторка і голова Сумського обласного осередку Спілки майстрів народного мистецтва України (нині — Національна спілка майстрів народного мистецтва України). Член НСМНМУ (1991).

Народилася у с. Северинівка Сумського району Сумської області. Закінчила Харківський інститут культури (1965).

Працювала у Сумському художньому музеї (нині — Сумський художній музей ім. Н. Х. Онацького) на різних посадах: наукового працівника (1966), головного хранителя фондів (1966—1977), заввідділу декоративного мистецтва (1977—1993).

Об'єктом її наукових досліджень були декоративні традиції і сучасне мистецтво Сумщини (порцеляна, гончарство, вишивка).

Є. І. Кочерженко була учасницею установчого з'їзду Спілки майстрів народного мистецтва України від Сумської області, який відбувся у Києві наприкінці січня 1990 р.^[1] Голова новоствореної Спілки майстрів народного мистецтва України В. Прядко уповноважив Є. І. Кочерженко створити у м. Суми обласний осередок Спілки. Установчими зборами членів СМНМУ Сумської області 18 січня 1992 р. Є. І. Кочерженко було обрано головою осередку. На цій посаді працювала до 2002 р.

Одна з авторів обласної програми «Відродження, збереження та розвитку традиційних народних ремесел» (1993).

Організаторка проведення на Сумщині Всеукраїнської культурно-мистецької акції «Рушник національної єдності» (2007)^[2]

Авторка численних наукових публікацій, присвячених вивченню традиційного народного мистецтва.

За багаторічну працю нагороджена грамотами обласної державної адміністрації, Сумської міської ради, управління культури, обласного осередку НСМНМУ. У 2007 році стала стипендіатом голови Сумської обласної державної адміністрації^[3].

Померла 28 серпня 2022 р. в Сумах, похована в селищі Степанівка Сумського району.

Євгенія Іванівна Кочерженко була майстринею народної вишивки, розробляла авторські узори рушників на основі регіональних мотивів, відтворювала їх у техніках полтавської гладі, тамбурного шва. Її твори експонувалися на обласних та всеукраїнських виставках народного мистецтва^[2].

Волокитинський фарфор у Сумському художньому музеї. — Харків: Прапор, 1971. — 24 с.

• Сумський художній музей : [набір листівок] / упоряд. та вступ. ст. Є. І. Кочерженко. — Київ : Мистецтво, 1980. — (Укр., рос. та англ. мовами).

• Наукове комплектування фондів та перспективи розвитку відділу декоративного мистецтва // Музейна колекція та художнє життя Сумщини: проблеми і перспективи вивчення: тези доп. та повідомл. наук. конф., присвяч. 70-річчю утворення Сумського художнього музею / Сумський художній музей та ін. ; уклад. С. І. Побожій. — Суми, 1990. — С. 31–33.

• Глинська керамічна школа // Північне Лівобережжя та його культура XVIII — початку XX ст. : тези доп. та повідомл. наук. конф., присвяч. 100-річчю від дня народж. історика мистецтва Федора Людвиговича Ернста (1891—1949) / Сумський художній музей та ін. — Суми: Ред.-вид. від. облупр. по пресі, 1991. — С. 78–80.

• Народне мистецтво Сумщини // Майстри декоративно-ужиткового мистецтва Сумщини: фотоальбом : 15 років Сумському обласному осередку / Сум. обл. осередок НСМНМУ. — Суми: МакДен, 2008. — С. 3–7.

• Сумні роздуми біля гончарного круга // Ленінська правда. — 1990. — 4 лип.
• Відкриваючи нові таланти // Сумщина. — 1992. — 9 трав.
• Народне мистецтво на Сумщині // Ярославна (Суми). — 1995—1996. — № 2–3. — С. 20.
• Простелю рушник, наче долю // Сумщина. — 1997. — 29 січ. — С. 4.
• Вишивка Сумщини // Народне мистецтво (Київ). — 1999. — № 3–4. — С. 30–31.
• Фарфор з Волокитиного // Новина (Суми). — 1999. — 4 лют. — С. 3.
• Слобожанські золотошвейки // Сумщина. — 1999. — 26 черв. — С. 2.
• Мистецький шлях Віталія Шума // Народне мистецтво. — 2003. — № 1–2. — С. 45–46.
• Рожевий камінь гріє душу [про майстриню художньої вишивки та різьблення по каменю О. В. Гулей] // Народне мистецтво. — 2006. — № 3–4.
• Втрачаємо кролевецький рушник // Ярмарок. — 2008. — 20 берез. — С. 1.
• Гути на Сумщині // Ярмарок. — 2011. — 8 груд. — С. 3.

1. ↑ Делегати Установчого з'їзду Спілки майстрів народного мистецтва України // Народне мистецтво. — 2011. — № 1—4. — С. 19.
2. ↑ ^{а б} Скакун, Сергій (29 серпня 2022). Пішла у вічність колишня керівниця Сумського художнього музею: На 86-му році життя пішла у засвіти Євгенія Кочерженко. Данкор онлайн. Процитовано 21 лютого 2023.
3. ↑ Пішла з життя колишня керівниця Сумського художнього музею. Сумські дебати. 29 серпня 2022. Процитовано 21 лютого 2023.

• Федевич Л. К. Кочерженко Євгенія Іванівна // Енциклопедія сучасної України. — Т. 15 : Кот–Куз / Ін-т енциклопедичних досліджень НАН України та ін. — Київ, 2014. — С. 77–78 : фот.
• Сумщина в іменах: енцикл. довід. / Сумський держ. ун-т ; Рекл.-вид. об-ня «АС-Медіа» ; голов. ред. В. Б. Звагельський. — 2-ге вид., перероб. та допов. — Київ : Фолігрант, 2004. — С. 226.
• Кочерженко Євгенія Іванівна // Майстри декоративно-ужиткового мистецтва Сумщини: фотоальбом : 15 років Сумському обласному осередку / Сум. обл. осередок НСМНМУ. — Суми : МакДен, 2008. — С. 25 : фот.