Костянтин Діоген (співімператор)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Костянтин Діоген | |
|---|---|
| Народився | невідомо |
| Помер | 1073 біля Антіохії ·загибель у битві |
| Країна |  Східна Римська імперія |
| Національність | грек |
| Діяльність | воєначальник |
| Посада | Візантійський імператор |
| Конфесія | православ'я |
| Рід | Діогени |
| Батько | Роман IV |
| Мати | Алусіан Болгарська |
| Родичі | Іоанн Комнін (протосебаст)d, Анна Далассена, Мануїл Комнін, Ісаак Комнін, Олексій I Комнін, Eudokia Komnened, Maria Komnened, Михайло VII, Андронік Дука, Костянтин Дука, Anna Doukainad, Теодора Анна Дука Сельво, Zoe Doukainad і Урош I (великий жупан) |
| Брати, сестри | Никифор Діоген і Лев Діоген |
| У шлюбі з | Theodora Komnened |
| Діти | 1 донька |
Костянтин Діоген (грец. Κωνσταντίνος Διογένης, д/н — 1073) — політичний та військовий діяч Візантійської імперії.
Походив зі знатного роду Діогенів. Старший син імператора Романа IV. Його матір'ю була Алусіан, донька Івана Владислава, царя Болгарії. Мешкав разом з батьком, який був дукою Сірмія. Його батько уклав союз з Іоанном Комніном, дружина якого Ана Далассена шукала союзників проти династії Дук.
Зі сходженням батька на трон у 1067 році Костянтин став найближчим помічником в усіх справах. Ймовірно отримав титул себаста, але це не доведено. У 1068—1071 роках під орудою батька брав участь у походах проти сельджуків. 1070 або 1071 року стає співімператором. Був учасником битві при Манцикерті 1071 року, де разом з Романом IV потрапив у полон.
Після звільнення 1072 року допомагав батькові у спробі повернутися на імператорський трон, але марно. Втім, продовжив боротьбу проти імператора Михайла VII. Костянтин оженився на доньці Комніна і Далассени, які залишалися в опозиції до Дук. Загинув Костянтин Діоген наприкінці 1073 року при спробі захопити Антіохію.
Дружина — Феодора, донька Іоанна Комніна.
Діти:
- Златарски, Васил. История на българската държава през средните векове. Т. II. България под византийско владичество (1018—1187). София, Наука и изкуство, 1972. с. 127
- Skoulatos, Basile (1980). Les personnages byzantins de l'Alexiade: Analyse prosopographique et synthèse [The Byzantine Personalities of the Alexiad: Prosopographical Analysis and Synthesis]. Louvain-la-Neuve: Nauwelaerts.
- Cheynet, Jean-Claude (1996). Pouvoir et Contestations à Byzance (963—1210). Paris, France: Publications de la Sorbonne. ISBN 978-2-85944-168-5.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
