Колосовський Микола Миколайович (військовик)
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Колосовський Микола Миколайович | ||
|---|---|---|
 Старший сержант | ||
.jpg) | ||
| Загальна інформація | ||
| Народження | 11 жовтня 1977 Лобня | |
| Смерть | 18 серпня 2016 (38 років) Троїцьке | |
| Поховання | Слов’янськ | |
| Військова служба | ||
| Приналежність |  Україна | |
| Вид ЗС |  Сухопутні війська | |
| Рід військ |  Механізовані війська | |
| Формування | ||
| Війни / битви | Війна на сході України | |
| Нагороди та відзнаки | ||
| ||
.svg){kind=small}
Мико́ла Микола́йович Колосо́вський (нар. 11 жовтня 1977 — 18 серпня 2016) — старший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
Народився 1977 року в підмосковному місті Лобня. В ранньому віці втратив матір, виховувався батьком та дідусем з бабусею. Навчався у Слов'янській школі № 15; захоплювався історією Другої світової війни, займався розкопками на лінії Слов'янськ — Старобільськ.
Працював у будівельно-ремонтних бригадах, клав плитку, штукатурив. Одружився, але з подружнє життя не склалося, розлучився.
Добровольцем мобілізований у вересні 2015 року; старший сержант, механік-водій БМП-1, 54-та окрема механізована бригада, командир відділення. Після одного бою поклав тіла двох загиблих побратимів біля ящика з-під набоїв, та повторював, що ніколи не пробачить й буде бити ворога, поки живий буде.
Загинув у ніч з 18 на 19 серпня 2016 року під час артилерійського обстрілу, вчиненого терористами поблизу села Троїцьке (Ясинуватський район — за іншими даними — Попаснянського району). Снаряд розірвався коло Миколи, який прийняв усе на себе — прикрив вояка, який був попереду. Другий снаряд накрив їх обох; Микола прийняв осколки від двох снарядів. Він помер не одразу, його та другого вояка витягнули і на БМП повезли до реанімобіля. Другий солдат вижив, його довезли до реанімації.
22 серпня 2016 року похований у Слов'янську.
Без Миколи лишилися батько та неповнолітній син Ілля.
- указом Президента України № 522/2016 від 25 листопада 2016 року «за особисту мужність і високий професіоналізм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі» — нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[1]
- 29 грудня 2016 в Києві за підтримки благодійних фондів та участі громадських активістів й волонтерів презентовано колекційну марку, створену на честь воїнів, які загинули в боях на сході України. На ній зображені Ігор Брановицький, Ігор Гольченко, Микола Колосовський, Євген Лоскот, Андрій Матвієнко, Сергій Свищ, Олег Сидор, Сергій Табала, Георгій Тороповський.
- Почесний громадянин Слов'янська (посмертно).[2]
- ↑ Указ Президента України від 25 листопада року № 522/2016 «Про відзначення державними нагородами України»
- ↑ Розпорядження № 2338
- Книга пам'яті [Архівовано 25 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Загиблі Герої серпня [Архівовано 21 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- У Києві презентували колекційну марку на честь загиблих воїнів
- Колосовський Микола Миколайович
- Небесна Гвардія [Архівовано 25 грудня 2018 у Wayback Machine.]
|
Це незавершена стаття про військового чи військову Збройних сил України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
