Козінцев Григорій Михайлович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Козінцев Григорій Михайлович рос. Козинцев Григорий Михайлович | |
|---|---|
 | |
| Народився | 22 березня 1905 Київ |
| Помер | 11 травня 1973 (68 років) Ленінград |
| Поховання | Літераторські мостки |
| Громадянство |  СРСР |
| Місце проживання | Київ |
| Діяльність | кінорежисер, сценарист, театральний режисер, кінопродюсер, режисер |
| Відомий завдяки | радянський кінорежисер, педагог |
| Знання мов | російська[1] |
| Заклад | Factory of the Eccentric Actord, Ленфільм, Російський державний інститут сценічних мистецтв і Всеросійський державний інститут кінематографії |
| Членство | СК СРСР |
| Родичі | Михайло Ісаакович Анна Григорівна |
| Брати, сестри | Козінцева Любов Михайлівна |
| У шлюбі з | Sofia Magarilld |
| Діти | Aleksandr Kozintsevd |
| Нагороди |  Народний артист СРСР (1964) |
| IMDb | ID 0468882 |
| |
Григо́рій Миха́йлович Ко́зінцев (*9 березня (22 березня за новим стилем) 1905, Київ — † 11 травня 1973, Ленінград) — радянський кінорежисер, педагог. Народний артист СРСР (1964). Брат радянської художниці Любові Козінцової.
Народився 22 березня 1905 року в сім'ї лікаря в Києві. Козинцев навчався в П'ятій київській гімназії. 1919 — Київська школа живопису Олександри Екстер.
Створив експериментальний театр «Арлекін», здійснив вуличну виставу за п'єсою «Цар Максиміліан». Навчався у Вільних художніх майстернях. Написав разом з іншими авторами «Маніфест ексцентричного театру».
1922 Козинцев та Трауберг організували Театральну майстерню «Фабрика ексцентричного актора». Один з авторів фільму «Похождения Октябрины» (1924). Перший повнометражний фільм Козинцева і Трауберга — романтична мелодрама «Чёртово колесо» (1926). Фільм «Шинель» (1926), екранізація «Петербургских повестей» Н. В. Гоголя, комедія «Братишка» (1926), історична мелодрама «С. В. Д.» (1927). Перша звукова картина — «Одна» (1931), відомі також постановки «Короля Ліра» (1941), «Отелло» (1943) та «Гамлета» (1954). З 1944- ВГІК — режисерська майстерня (з 1960- професор). 1962- книга «Наш современник Вильям Шекспир», шекспіровська екранізація «Гамлет» (1964). Ленінська премія (1965), спеціальна премія Міжнародного кінофестивалю у Венеції. 1965-71- керівник режисерської майстерні при «Ленфільмі». Написав історико-теоретичні монографії: «Глубокий экран» (1971) і «Пространство трагедии» (видана посмертно, 1973).
Найбільшим кіноуспіхом Козінцева вважається екранізація повісті Миколи Гоголя «Шинель» (1926). Крім того, Козінцев здійснив екранізацію «Дон Кіхота», «Гамлета», «Короля Ліра».
" Дон Кіхот " Міжнародним кінофестивалем у Ванкувері (1958) визнаний класичним зразком екранізації літературних творів. В створенні декорацій до фільму брав участь іспанський художник в еміграції у СРСР — Альберто Санчес, що працював ще з театральним режисером Таіровим Олександром Яковичем (1885—1950). Частку сцен фільму знімали в Україні.
«Гамлет» удостоєний спеціальної премії кінофестивалю у Венеції (1964).
- 1924 — Пригоди Октябрини
- 1924 — Красная газета
- 1925 — Мішки проти Юденича
- 1926 — Чортове колесо
- 1926 — Шинель
- 1927 — Братик
- 1927 — С. В. С.
- 1929 — Новий Вавилон
- 1931 — Одна
- 1934 — Юність Максима
- 1937 — Повернення Максима
- 1938 — Виборзька сторона)
- 1941 — Бойова кінозбірка № 2. «Випадок на телеграфі»
- 1942 — Юний Фриц
- 1942 — Одного разу вночі (кіноновела з Бойової кінозбірки «Наші дівчата»)
- 1945—1956 — Прості люди
- 1947 — Пирогов
- 1951—1953 — Бєлінський
- 1957 — Дон Кіхот
- 1964 — Гамлет
- 1970 — Король Лір
Всі фільми до «Выборгской стороны», а також фільм «Простые люди» — у співпраці з Л. З. Траубергом
- 1924 — Пригоди Октябрини
- 1924 — Красная газета
- 1925 — Мішки проти Юденича (у співавт. з І. Е. Куниною)
- 1926 — Братик
- 1929 — Новий Вавилон
- 1931 — Одна
- 1934 — Юність Максима
- 1937 — Повернення Максима
- 1938 — Виборзька сторона)
- 1941 — Бойова кінозбірка № 1. «Зустріч з Максимом»
- 1945 — Прості люди
- 1951 — Бєлінський (у співавт. з Ю. Германом і Е. П. Серебровською)
- 1964 — Гамлет
- 1970 — Король Лір
Всі сценарії від «Похождения Октябрины» до «Простые люди» написані разом з Л. З. Траубергом. Сценарій «Мишки против Юденича» спільно ще із І. Е. Куніною. Сценарій «Белинский» — спільно з Ю. П. Германом та Е. П. Серебровською
2002 року Марина Чудіна зняла документальний фільм про життя та працю Григорія Козінцева.
- ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- О. В. Ясь. Козінцев Григорій Михайлович [Архівовано 17 Серпня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 436. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Віталій Абліцов «Галактика „Україна“. Українська діаспора: видатні постаті» — К.: КИТ, 2007. — 436 с.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
