село Клювинці
Церква Покрови Пресвятої Богородиці
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Хоростківська міська громада
Основні дані
Засноване	1615
Населення	1300
Територія	3.024 км²
Поштовий індекс	48246
Телефонний код	+380 3557
Географічні дані
Географічні координати	49°15′29″ пн. ш. 25°58′56″ сх. д. / 49.25806° пн. ш. 25.98222° сх. д. / 49.25806; 25.98222Координати: 49°15′29″ пн. ш. 25°58′56″ сх. д. / 49.25806° пн. ш. 25.98222° сх. д. / 49.25806; 25.98222
Середня висота над рівнем моря	340 м
Водойми	Тайна
Найближча залізнична станція	Хоростків
Відстань до залізничної станції	9 км
Місцева влада
Адреса ради	48240, Тернопільська обл., Чортківський район, м. Хоростків, вул. Князя Володимира, 17
Карта
Клювинці
Клювинці
Мапа
Клювинці у Вікісховищі

Клю́винці — село в Україні, у Хоростківській міській громаді Чортківського району Тернопільської області. До 2015 центр Клювинської сільської ради.

Село розташоване на березі річки Тайна у північній частині району, на подільській височині, неподалік міста Хоростків.

Клювинці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

На території та навколо села можна знайти артефакти бронзової доби.

Перша писемна згадка — 1568 під назвою Клюїнце, належало Катерині Карапчаєвській. Назва походить, імовірно, від прізвища Клюва–Клюба. Унаслідок 1-го поділу Речі Посполитої село з 1772 р. належало до Австрійської імперії (Тернопільський циркул, з 1816 р. – Чортківський). У 1830-х рр. збудовано приміщення початкової школи. Протягом 1863–1914 рр. село –Гусятинського повіту^[1].

Діяли товариства «Просвіта», кооператива та інші українські громадські організації.

З 1947 року мешканці села зазнали каральної акції операції «Захід».

Під час радянської окупації на території села був розміщений колгосп «Зоря комунізму». В його користуванні знаходилося 2,2 тис. га сільськогосподарських угідь, у т. ч. 1,9 тис. га орної землі^[2].

З 24 серпня 1991 року село входить до складу незалежної України.

У 2013 році клювинецька «Олімпія» стала володарем кубка Гусятинського району з футболу^[3].

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Хоростківської міської громади^[4].

1 вересня 2020 року у селі Клювинці побратим загиблого на Донбасі Миколи Руснака відвів до першого класу його доньку Софію^[5].

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610222, розташована у приміщенні школи.

Результати

• зареєстровано 885 виборців, явка 55,25%, найбільше голосів віддано за «Слугу народу» — 50,21%, за «Голос» — 12,08%, за Радикальну партію Олега Ляшка — 8,75%.^[6] В одномандатному окрузі найбільше голосів отримав Микола Люшняк (самовисування) — 43,95%, за Ігоря Сопеля (Слуга народу) — 36,09%, за Олега Вітвіцького (Голос) — 7,43%^[7].

Населення — 1297 осіб (2001).

Село розташоване на території наддністрянського (опільського) говору. До «Наддністрянського реґіонального словника» внесено такі слова та фразеологізми вживані у селі: а-тась («уживають, щоб відігнати качок»), бандурка («картопля»), бомбетиль («лавка-ліжко»), ґрулі («картопля»), запорток («зіпсоване яйце, з якого не може вивестися курча»), муравщинє («мурашник»).

Є церква Покрови Пресвятої Богородиці (1894, мурована)^[8], костел Матері Божої Помічниці Вірних (1894, мурований), капличка.

Споруджено пам'ятники воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967), уродженцю села, композиторові Денису Січинському (2000, скульптори М. Самарик і М. Обезюк), встановлено пам'ятний знак на честь скасування панщини, меморіальну таблицю Д. Січинському (1987), є його кімната-музей.

Село складається з кількох урочищ з таких як:

• Вилазки,
• Сирилівка,
• Куток,
• Шляхта,
• Нова вулиця та інші.
• Хатки

Діють ЗОШ 1-3 ступенів, клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, відділення "Нової пошти"^[9].

• Січинський Денис Володимирович (1865—1909) — український композитор.
• Демчак Іван Микитович — колишній заступник міністра агрополітики (Уряд Юлії Тимошенко, лютий-вересень 2005 р.).

• Іван Сороколіт — український господарник, агроном.

Василь Вишньовський — український військовослужбовець, старший солдат Збройних сил України, учасник російсько-української війни^[10].

• Гаджук В., Уніят В., Щавінський, В. Клювинці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 65. — ISBN 978-966-457-228-3.
• Весна Х., Жмурко, І. Клювинці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2005. — Т. 2 : К — О. — С. 92. — ISBN 966-528-199-2.
• Kluwińce, Kluwina albo Kłuwińce // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1883. — Т. IV. — S. 171. (пол.)

• Село КЛЮВИНЦІ.^{[недоступне посилання з квітня 2019][недоступне посилання з 14.11.2017]}
• Перший дзвінок. Клювинці. Тернопілля.
• Хресна дорога. Церква Покрови Пресвятої Богородиці с. Клювинці
• "Біля Плащаниці" (Церковний хор) 15 квітня 2023 року о 21:00 Церква Покрови Пресвятої Богородиці с. Клювинці