For faster navigation, this Iframe is preloading the Wikiwand page for Кифоренко Борис Борисович.

Кифоренко Борис Борисович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Кифоренко Борис Борисович
 Полковник
Загальна інформація
Народження11 квітня 1974(1974-04-11)
Вінниця, Українська РСР, СРСР
Смерть29 серпня 2014(2014-08-29) (40 років)
під Новокатеринівкою, Старобешівський район, Донецька область, Україна
(загибель під час артилерійського обстрілу)
Alma MaterКиївський військовий інститут управління і зв'язку
Національний університет оборони України імені Івана Черняховського
Військова служба
Роки служби19962014
ПриналежністьУкраїна Україна
Вид ЗС Сухопутні війська
Рід військ Війська зв'язку
Формування
Війни / битви
Командування
2014
 121 ОБрЗ, командир
Нагороди та відзнаки
Орден Богдана Хмельницького III ступеня (Україна)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» I ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «За сумлінну службу» II ст. (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «10 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)
Медаль «15 років Збройним Силам України» (Міністерство оборони України)

Бори́с Бори́сович Кифо́ренко (11 квітня 1974(19740411), Вінниця, Українська РСР, СРСР — 29 серпня 2014, під Новокатеринівкою[1], Старобешівський район, Донецька область, Україна) — український військовик, полковник, командир 121-ї бригади зв'язку Збройних Сил України. Учасник російсько-української війни.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився у Вінниці 11 квітня 1974 року. Ріс і навчався у селі Демівка Чечельницкого району.[2] Батько, Борис Микитович, працював в ракетній частині поблизу села. Мати, Ірина Василівна, була завучем в школі.[3]

Закінчив Київський військовий інститут управління і зв'язку (1996) та Національний університет оборони України ім. Івана Черняховського (2004). Службу проходив у Одесі на різних посадах у військових частинах А4139, А3714, А2171. У 2014 році призначений на посаду командира 121-ї бригади зв'язку (в/ч А1214). Разом з підлеглими проходив службу в зоні проведення АТО.

Загинув смертю хоробрих 29 серпня 2014 року під час виходу з оточення поблизу м. Іловайськ, під Новокатеринівкою. За словами співслужбовців, яким вдалося вижити, у його УАЗ, який рухався головним в колоні техніки, потрапив ворожий снаряд. Тоді ж загинув майор Андрій Гладков і капітан Олександр Світличний. Поранений водій підповз до командира та хвилин 15 вони ще розмовляли, поки до УАЗа не під'їхала російська БМП-2, десантники з російськими шевронами на рукавах пораненим зв'язали руки скотчем та кинули напризволяще, поїхавши далі. Помирати під палючим сонцем довелося 4 години.

Похований в передмісті Одеси — смт Авангард.

Без Бориса лишились дружина та дві доньки — Вероніка 2001 р.н. та Марина 2013 р.н.

Нагороди і вшанування

[ред. | ред. код]
  • орден Богдана Хмельницького III ступеня — за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі під час російсько-української війни(31 жовтня 2014, посмертно)[4]
  • Його портрет розміщений на меморіалі «Стіна пам'яті полеглих за Україну» у Києві: секція 3, ряд 5, місце 14
  • Вшановується 29 серпня на щоденному ранковому церемоніалі вшанування українських захисників, які загинули цього дня у різні роки внаслідок російської збройної агресії[5]
  • Іловайський Хрест (посмертно)
  • в селі Демівка центральну вулицю (колишню Леніна) перейменовано на вулицю Комбрига Бориса Кифоренка
  • на його честь названий провулок в Одесі.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Росіяни застрелили полоненого пораненого комбрига Бориса Кифоренка [Архівовано 13 Червня 2015 у Wayback Machine.], «ZN.UA»
  2. Останній бій комбрига Кифоренка… [Архівовано 6 Вересня 2018 у Wayback Machine.] (архів) // Крила України, 10 вересня 2014
  3. Герої Одещини
  4. Указ № 838/2014. Архів оригіналу за 3 Лютого 2017. Процитовано 17 Листопада 2016.
  5. Ранковий церемоніал вшанування загиблих героїв 29 серпня

Джерела

[ред. | ред. код]
{{bottomLinkPreText}} {{bottomLinkText}}
Кифоренко Борис Борисович
Listen to this article

This browser is not supported by Wikiwand :(
Wikiwand requires a browser with modern capabilities in order to provide you with the best reading experience.
Please download and use one of the following browsers:

This article was just edited, click to reload
This article has been deleted on Wikipedia (Why?)

Back to homepage

Please click Add in the dialog above
Please click Allow in the top-left corner,
then click Install Now in the dialog
Please click Open in the download dialog,
then click Install
Please click the "Downloads" icon in the Safari toolbar, open the first download in the list,
then click Install
{{::$root.activation.text}}

Install Wikiwand

Install on Chrome Install on Firefox
Don't forget to rate us

Tell your friends about Wikiwand!

Gmail Facebook Twitter Link

Enjoying Wikiwand?

Tell your friends and spread the love:
Share on Gmail Share on Facebook Share on Twitter Share on Buffer

Our magic isn't perfect

You can help our automatic cover photo selection by reporting an unsuitable photo.

This photo is visually disturbing This photo is not a good choice

Thank you for helping!


Your input will affect cover photo selection, along with input from other users.

X

Get ready for Wikiwand 2.0 🎉! the new version arrives on September 1st! Don't want to wait?