Керн (рос. керн, англ. core, sample, centre-pop; нім. (1)Kern m, Bornkern m, Bohrkern m, Gesteinskern m, Kernprobe f) — циліндричний стовпчик гірської породи, який одержують при бурінні свердловин; залишається у вибої свердловини при обертальному бурінні керновими коронками. В міру заглиблення свердловини керн входить в металеву трубу, що називається колонковою трубою. При заповненні останньої керн заклинюють, відривають і піднімають разом з трубою на поверхню. Керн служить основним матеріалом для вивчення геологічної будови розрізу свердловини і складання стратиграфічної колонки, дослідження фізико-хімічних властивостей порід тощо.

Крім тогоб кернові проби використовують для контролю якості бетону та асфальту часто виготовляють бурові керни, щоб мати можливість оцінити якість будівельного матеріалу. Наприклад, на додаток до товщини шару, вміст в’яжучого, розподіл частинок за розміром і вміст пустот також можна визначити на керні асфальтового бура.^[1]

У кліматичних дослідженнях керни льоду використовуються для аналізу минулих кліматичних умов.

Один з методів дослідження — екстракція флюїдів з керна. Виконується за допомогою апарата Сокслета для екстракції флюїдів з керна.

• керновідбірний снаряд
• керноприймач
• кернорвач

• Мала гірнича енциклопедія : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Донбас, 2004. — Т. 1 : А — К. — 640 с. — ISBN 966-7804-14-3.
• Бойко В. С., Бойко Р. В. Тлумачно-термінологічний словник-довідник з нафти і газу. Тт. 1-2, 2004—2006 рр. 560 + 800 с.

1. ↑ Henning Natzschka: Straßenbau: Entwurf und Bautechnik. Vieweg+Teubner Verlag, Wiesbaden 2003, ISBN 3-5191-5256-8, S. 444.