Керанчук Леонід Кирилович
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
| Леонід Кирилович Керанчук | |
|---|---|
 | |
| Народився | 10 серпня 1931 Зятківці |
| Помер | 7 березня 2000 (68 років) Миколаїв |
| Громадянство |  СРСР Україна |
| Діяльність | будівельник |
| Премії |  |
Леонід Кирилович Керанчук (10 серпня 1931, Зятківці — 7 березня 2000, Миколаїв) — український будівельник.
Народився 10 серпня 1931 в селі Зятківцях Гайсинського району Вінницької області УРСР. Отримав незакінчену середню освіту. З 1957 року працював у системі Миколаївського облрембудтресту. Під його керівництвом комплексна бригада виконала роботи з реконструкції пам'ятки XVIII століття — будинку головного командира Чорноморського флоту і портів, здійснила унікальні реставраційні і будівельні роботи, ліплення, відновлення усіх історичних архітектурних елементів.
Лауреат Державної премії УРСР імені Т. Г. Шевченка (за 1981 рік; разом з Е. О. Шоріним (керівником роботи), Т. В. Гусельниковою (архітектором-реставратором), М. І. Озерним, В. М. Семерньовим, Ю. Т. Стешиним (художниками), В. Я. Івановим (інженером-конструктором), Л. Д. Хлопинською (завідувачем відділом музею, науковим консультантом), Г. І. Чередниченко (музейним працівником) за створення Музею суднобудування і флоту в Миколаєві)[1].
Помер в Миколаєві 7 березня 2000 року.
- ↑ Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Архів оригіналу за 20 лютого 2020. Процитовано 20 лютого 2020.
Text is available under the CC BY-SA 4.0 license; additional terms may apply.
Images, videos and audio are available under their respective licenses.
