Керамзи́т (від грец. κέραμος — «глина»^[1]) — пористий матеріал із легкоплавких глинистих порід, що спучуються^[2], який широко використовують як штучний пористий заповнювач для легких бетонів^[1] у сучасному будівництві.

Керамзит випускається у вигляді щебеню, гравію та гравійного піску. Керамзит одержується в результаті прискореного обпалення легкоплавких глинистих порід в обертових печах при температурах 990 — 1 260^оС^[3] і має малу об'ємну масу, достатню міцність і високі теплоізоляційні властивості.

Іноді керамзит застосовують, як теплоізоляційну і звукоізоляційну засипку в будівлях.

Керамзитове зерно — склоподібна пориста маса, із замкнутими порами сферичної форми, вкрита тонкою оболонкою. З керамзитами марки 700, 800 можна отримувати легкі бетони. Межа міцності таких бетонів при стисненні — 20, 30, 40 МПа. Бетони використовуються для виробництва панелей перекриття, в мостобудуванні, скрізь, де необхідно знизити масу конструкцій.

Керамзитовий щебінь — це заповнювач для легких бетонів. Щебінь має довільну форму з розмірами зерен від 5 до 40 мм. Керамзитовий щебінь отримують шляхом дроблення крупних шматків спученої маси керамзиту.

Керамзитовий гравій та пісок отримують випалюванням сировини в печах киплячого шару або в печах, що обертаються. Керамзитовий гравій застосовують для облаштування тепло- і звукоізоляційних засипок будівельних конструкцій.

Залежно від розміру керамзитовий гравій ділиться на фракції: 5—10, 10—20, 20—40 мм. Керамзит із зернами менше 5 мм інакше називають керамзитовим піском. Щільність керамзитового гравію становить від 150 до 800 кг/м³.

Керамзитовий пісок — заповнювач для легких бетонів і розчинів з розміром частинок від 0,14 до 5 мм. Керамзитовий пісок отримують випаленням глинистої дрібниці в обертових і шахтних печах, або як відсів під час дроблення крупних шматків керамзиту.

Див. також Керамзитова сировина

Сировиною для виробництва керамзитового гравію є різновиди глинистих порід, що мають властивість спучуватися під час нагрівання їх до температури 990 — 1 260^оС^[3]. Можуть застосовуватися пухкі, щільні, кам'яноподібні легкоплавкі глини, метаморфізовані глинисті сланці, суглинки й аргіліти, які не розмокають у воді, характеризуються високою щільністю, а також бентонітові глини.

Придатність різних глинистих порід як сировини для виробництва керамзитового гравію слід визначати у першу чергу за ступенем та інтервалом спучування під час випалювання, за середньою густиною отриманого керамзиту й основними фізико-механічними показниками. Якість сировини, яка використовується під час виробництва керамзиту, регламентується ДСТУ Б В.2.7-14-94^[3].

Якість готової продукції визначається ДСТУ Б В. 2.7-17—95^[4]. Для глинистих порід деяких родовищ, що розробляються, існують технічні умови, згідно з якими до порід пред'являються вимоги за зовнішнім виглядом (колір, щільність, структура), за зерновим, хімічним складом, оптимальною температурою спучування, інтервалом спучування й іншими властивостями.

Керамзитобетон — це найпоширеніший вид легкого бетону. У цьому бетоні крупним заповнювачем є керамзит, а в'яжучим — цемент. Іноді використовуються будівельний гіпс, вапно, синтетичні смоли. Як дрібний заповнювач використовують пористий або щільний пісок. За структурою виділяють:

• щільний;
• великопористий (безпіщаний);
• поризованний керамзитобетон.

Керамзитобетон найчастіше використовується як стінний матеріал. Керамзитобетон також поділяють на:

• конструктивно-теплоізоляційний,
• теплоізоляційний
• конструктивний.

Конструктивний керамзитобетон застосовується при будівництві капітальних конструкцій будівель або мостів. Конструктивний керамзитобетон має щільність 1 400 — 1 800 кг/м³, міцність при стисненні 100—500 кгс/см², морозостійкість до 500 Мрз (до 500 циклів поперемінного заморожування і відтавання). Використання конструктивного керамзитобетону дозволяє знизити масу і вартість залізобетонних конструкцій.

Теплоізоляційний керамзитобетон використовується як теплоізоляційний матеріал в захисних конструкціях будівель. Його щільність (у висушеному стані) від 350 до 600 кг/м³; міцність при стисненні від 5 до 25 кг/см², коефіцієнт теплопровідності 0,11-0,17 Вт/(м·K).

Конструктивно-теплоізоляційний керамзитобетон використовують, головним чином, для одношарових стінових панелей, великих блоків тощо Його щільність 700 — 1 200 кг/м³, міцність при стисненні 35—100 кг/см², коефіцієнт теплопровідності 0,21-0,46 Вт/(м·K), морозостійкість 15—100 Мрз (від 15 до 100 циклів поперемінного заморожування і відтавання).

• Бетон
• Керамзитова сировина

• Наказ «Про затвердження Інструкції із застосування Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр до родовищ глинистих порід» 17 грудня 2004.
• Будівельне матеріалознавство / За ред. П.В.Кривенко. — К. : Ліра-К, 2012. — 624 с. — ISBN 978-966-2609-04-2.